Литва має великі ресурси біомаси. З 2000 по 2016 рр. використання біомаси в секторі централізованого теплопостачання збільшилося з 2% до ~ 65% – вперше частка біомаси, що використовується в теплопостачанні, перевищила частку імпортованого газу.
Між тим, у 2014 р., коли Литва стала країною-членом ЄС, вона сплачувала найвищу ціну за імпортований газ – ціну, яку європейці назвали «політичною», оскільки вона не була пов'язана із ринковою ситуацією.
Але навіщо газ, коли є величезні поновлювані джерела енергії? У Литві ліси займають ~ 33,2% території країни (2,2 млн га), а ціна використання біомаси для опалення майже втричі нижча за ціну природного газу.
Кількість біомаси на душу населення в Литві є однією з найвищих у Європейському Союзі, і, за підрахунками, Литва буде лідирувати в ЄС щодо кількості доступної біомаси для потреб енергії.
У результаті перехід від імпортованого газу до місцевої біомаси призвів до зниження цін на тепло для місцевих споживачів, а також до скорочення викидів CO2.
Основні переваги використання біомаси набагато більші, ніж просто екологічна потреба.
Більше 7 500 осіб (за оцінками, 10 000 осіб у 2020 р.) зайняті в компаніях, що пов'язані з технологією, виробництвом і постачанням біомаси. Експорт обладнання та технологій у 2015 р. досяг 100 млн. євро, але очікується, що у 2020 р. він зросте до 300 млн. євро.
Середня зарплата в цьому секторі приблизно в 1,5 рази перевищує середню зарплату в Литві. Річний оборот цього сектора складає близько 410 млн. євро.
Завдяки швидким темпам розвитку біоенергетики, Литва вже досягла директиви ЄС щодо стимулювання споживання відновлюваних джерел енергії.
Для Литви метою є збільшення цієї частки до 2020 р. У 2016 р. частка ВДЕ в загальному енергетичному балансі країни досягла 25,86%, за 3 роки вона зросла ще майже на 8% і становить нині 34%.
Литва втілила три основні речі, які потрібні і в Україні:
- з 2008 по 2014 рр. литовський регулятор забезпечив додаткову 6-відсоткову рентабельність на інвестиції в установки генерації тепла з біомаси на 16 років.
Ця додаткова рентабельність додавалася до звичайної 5-відсоткової рентабельності, що діяла на інші види теплогенеруючих установок, і при 2-відсотковій інфляції стимулювала компанії з централізованого теплопостачання інвестувати у теплогенеруючі установки на біомасі й скорочувати інвестування у менш прибуткові установки на викопному паливі; - підвищений попит на біопаливо, що став результатом регуляторного стимулювання, потребував прозорого механізму закупівлі біопалива у великих кількостях.
Як результат, у 2012 р. Литва запровадила біопаливну біржу Baltpool.
Частка біомаси, придбаної через неї, зросла з 1% у 2013 р. до 86% у 2016 р.
Після створення біржі ринок біомаси в Литві став набагато прозорішим, а його функціонування – ефективнішим. Завдяки роботі біржі вартість біомаси у 2015 р. порівняно з 2012 р., залежно від району, знизилася до 40%, а різниця у вартості біомаси між сусідніми районами майже зникла.Таку ж біржу активно лобіюють в Україні Біоенергетична асоціація України та Держенергоефективності. - Литва демонополізувала виробництво теплової енергії в системах централізованого теплопостачання і запровадила прозору недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до теплових мереж.
Мета цих заходів полягала у насиченні мереж централізованого теплопостачання більш дешевим теплом, виробленим з біомаси, і зниженні тарифів для кінцевих споживачів. Подібний законопроект розроблений і в Україні – знову ж за підтримки БАУ та Держенергоефективності.
Саме останні дві ініціативи пропонується впровадити в Україні для зростання ринку біомаси та енергоефективності виробництва, комунального сектору тощо.