біопаливо
котли, печі
база компаній
замовити
як зробити?
статті
відео
картиДля розширення бази даних за вмістом золи в пелетах, виготовлених із листяних порід деревини, в Австрії та Німеччині були проведені дослідження для оцінки можливості використання листяної деревини для виробництва пелет стандарту ENplus.
Про це пише Леспроминформ.
Для найбільшої серії тестів були обрані береза, бук, дуб та ясен.
За допомогою спеціального термогравіметричного аналізатора TGA було досліджено понад 80 проб на вміст золи при температурі 550°C згідно з австрійськими нормами Önorm EN 14 775.
Встановлено, що вміст золи в заболоні й іншому гарному лісовому матеріалі листяних порід не перевищує 0,7% (в деяких випадках і при змішуванні різних листяних порід досягає 1-1,5%), а в корі – максимальний вміст золи до 10%. Додатково аналізувалися проби деревини тополі, вміст золи був аналогічним.
За статистичними даними Німецького пелетного інституту (DEPI), в Німеччині з 2014 р. у виробництві пелет зафіксовано використання листяної деревини, в середньому до 10% загального обсягу сировини (тобто 90% – хвойні породи, 10% – листяні). Маркус Манн, засновник і директор пелетного заводу Westerwälder Holzpellets GmbH в Лангенбасі (Верхня Баварія), експериментував на своєму виробництві зі змішуванням 10-15% букової і березової деревини та 85-90% хвойної.
При такому співвідношенні отримані на виході пелети мали зольність менше 0,5% і повністю відповідали нормам ENplus А1. Для пелетування використовувалася матриця з довжиною пресуючого каналу 39 мм, а не стандартної 45 мм, що застосовується для хвойних порід. Для пелетування тільки букового обпилу пресуючий канал був зменшений ще на 10 мм – до 29 мм.
У результаті експериментів було встановлено, що в золи деревини тополі низька температура спікання, оскільки тополя зазвичай зростає на піщаних і глинистих ґрунтах, його деревина, а тим більше кора, містять дуже багато силікатних з'єднань. Це, до речі, характерно і для ряду інших листяних порід, зокрема, штучно висаджених для захисту від несприятливих природних і антропогенних факторів.
Експерти австрійського науково-дослідного союзу BioUP вважають головним недоліком використання листяної деревини для виробництва пелет її високу зольність у порівнянні із хвойною деревиною. Андреас Хайдер, фахівець австрійського федерального лісового дослідного центру, пояснив, що з листяної деревини можна робити не тільки пелети класу ENplus А2 й індустріальні, але і пелети, які повністю відповідають стандартам ENplus А1 і DIN +.
Все залежить від того, яка частина листяної деревини використовується як сировина. Наприклад, зольність заболоні тополі істотно відрізняється від зольності серцевини стовбура. Зміст золи також значно варіюється залежно від часу рубки і якості ґрунту, тобто від зони зростання дерева. Даних про вміст зольних речовин у деревині багато, але вони розрізняються навіть для однієї породи.
Дослідним шляхом встановлено, що при прожаренні в тиглі абсолютно сухої деревини середній зольний залишок складає від 0,3 до 1,0%. Причому 10-25% залишку розчиняються у воді, це сода і поташ (в минулому його отримували в промислових обсягах з деревної золи).
Найважливіші нерозчинні компоненти деревної золи – вапно і різні солі магнію й заліза – складають 75-90%. Хайдер звернув увагу, що на півдні Європи, на Балканах, особливо в республіках колишньої Югославії – Хорватії, Чорногорії, Сербії та Боснії і Герцеговині – в лісах дуже багато листяних порід.
А сусідня Італія сьогодні посідає перше місце в Євросоюзі за споживанням пелет преміум-класу: понад 3 млн т у рік. Географічне положення забезпечує сприятливі умови (логістику) для експортування пелет із цих Балканських країн в Італію.
Для довідки: в Німеччині у 2017 р з хвойних порід деревини було вироблено 98,9% пелет, а з листяних – всього 1,1%.
