біопаливо
котли, печі
база компаній
замовити
як зробити?
статті
відео
картиЗ перших днів здобуття незалежності перед Україною постало завдання максимально скоротити залежність від імпортних поставок енергетичних ресурсів. Проте, на імпорт газу, атомного палива, нафтопродуктів країна щорічно витрачає мільярди доларів. До того ж питання поставок енергоносіїв часто ставало способом схилити нашу країну до невигідних для неї політичних рішень, чим часто користувалася Росія.
Ситуація загострилася ще сильніше після того, як агресивний північний сусід, найбільший на той час постачальник в нашу країну енергоносіїв, почав проти України війну, анексувавши Крим і окупувавши окремі райони Донецької і Луганської областей. Саме агресія Росії спонукала керівництво країни направити реальні зусилля на досягнення енергонезалежності.
З того моменту Україна була змушена імпортувати ще і вугілля антрацитної марки, яке добувалося на окупованій частині Донбасу.
З іншого боку, саме агресія Росії спонукала керівництво країни направити реальні зусилля на досягнення енергонезалежності. Однак, по закінченню шести років протистояння можна з упевненістю сказати, що значущих успіхів домогтися не вдалося і навряд чи вдасться в найближчому майбутньому.
Так, не можна заперечувати досягнуті успіхи в плані скорочення енергетичної залежності від агресивного сусіда. Так, Україна змогла відмовитися від імпорту газу з Росії і переорієнтуватися на поставки з Євросоюзу.
Не менш істотним досягненням стала диверсифікація джерел постачання ядерного палива для атомних станцій України і зниження залежності від одного джерела - російської компанії «ТВЕЛ».
Однак, збільшити власний видобуток газу, незважаючи на десятки мільярдів гривень інвестицій, державна компанія «Укргазвидобування» так і не змогла. Більш того, експерти прогнозують, що в майбутньому рівень видобутку буде тільки знижуватися. Адже через падіння світових цін на газ інвестувати в дорогі проекти з видобутку газу в Україні просто не вигідно, а більшість діючих свердловин знаходяться на останньому подиху.
Не менш скромні успіхи нашої країни і в реалізації заходів щодо ефективного використання енергоресурсів в житловому секторі. Наші багатоповерхівки, більшість яких спроектовані ще за часів Радянського Союзу, безнадійно застаріли і необачно, марнотратно витрачають ресурси. Приклад же успішних європейських країн показує, що комплексна модернізація житла дозволяє в рази знизити споживання.
Ще в 2015 році уряд запустив програму «теплих» кредитів, згідно з якою сім'я або співвласники багатоквартирного будинку (ОСББ), які взяли участь у програмі, отримували від держави компенсацію вартості кредиту на заходи з підвищення енергоефективності - від банальної установки пластикових вікон до комплексної енергомодернізації будівлі.
Якщо на перших порах люди не поспішали брати «теплі» кредити, побоюючись обману з боку держави, то в останні роки кошти, виділені з держбюджету на цей проект, закінчувалися протягом декількох місяців. Тобто, попит істотно перевищував пропозицію.
За п'ять останніх років програмою «теплих кредитів» скористалися 620 тисяч сімей, які отримали від держави 2,5 мільярда гривень компенсацій.
Істотно прискорити процес оновлення українських багатоповерхівок мав запуск Фонду енергоефективності, але він замість обіцяного 2016 року запрацював лише в 2019-му.
Виходить, що країна витратила в порожню останні шість років.
Бюджет Фонду становить майже 7 мільярдів гривень, але поки видимих позитивних результатів він продемонструвати не зміг. І навряд чи зможе. Адже, світ входить в період низьких цін на енергоносії. Якщо більшість українців не дуже поспішали інвестувати в енергомодернізаціію своїх будинків при рекордно високих цінах на газ, то при рекордно низьких вже точно не будуть.
Виходить, що країна витратила в порожню останні шість років. Перспективна сфера реновації житла, яка крім очевидної вигоди від економії енергоресурсів могла дати додатковий поштовх до розвитку всієї економіки, знову опинилася поза справами.
Удвічі прикро спостерігати за тим, як держава щомісяця витрачає мільярди на виплати інвесторам у поновлювані джерела енергії за «зеленим» тарифом, які, до речі, є найвищими в світі. Але ж державна підтримка «зеленої» генерації і енергоефективних заходів в Україні почалася приблизно в один і той же час. Однак, різниця в кінцевих результатах колосальна.
І це не дивно, адже якщо по «теплим» кредитами за п'ять років державою було компенсовано 2,5 мільярда гривень, то виплати по «зеленому» тарифу тільки в 2019 році склали 27 мільярдів гривень!
«Успіх» з розвитку відновлюваної енергетики виявився настільки приголомшливим, що уряд тепер ламає голову над тим, як зупинити цей «зелений» бум, адже, як виявилося, стільки відновлюваної генерації не потягне ні енергосистема, ні бюджет країни.
А українські багатоповерхівки продовжують ретельно гріти повітря. І в найближчому майбутньому ситуація навряд чи зміниться.
