Ринки твердого біопалива 2010–2011 роки

Попит на деревину з боку енергетичного сектора зростає. Такій тенденції сприяє державна політика ЄС, Канади і США в галузі стимулювання використання відновлюваних джерел енергії. Фінансова підтримка з метою підвищення цінової конкурентоспроможності енергії з використанням деревини матиме величезне значення для забезпечення сталого зростання в енергетичному секторі.



Європа: політика, що впливає на розвиток ринків

Домінують на ринку енергії на базі деревини в ЄС, як і раніше, паливні деревні гранули промислового призначення, хоча на місцевих і регіональних ринках велика питома частка побічної продукції лісової промисловості – тріски і тирси. Прогнозовані показники ЄС на 2020 рік у галузі використання відновлюваних джерел енергії стимулюють споживання енергії на базі деревини. Згідно з цими показниками, частка відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі енергоспоживання до 2020 року має сягнути щонайменше 20%. Проведені дослідження дають змогу припустити, що в результаті заходів, спрямованих на досягнення цільових показників, попит на деревну біомасу може зрости на 305 млн т.

Додаткові обсяги деревної біомаси можна отримати наступним чином: 45 млн т за рахунок розширення лісозаготівель і приблизно 400 млн т – завдяки рекуперації лісосічних відходів внаслідок відповідних змін системи ведення лісового господарства, вирощування біоенергетичних лісів, а також використання сільськогосподарських культур.

ЄС першим визнав деревину екологічно чистим видом енергії, в якому криється великий потенціал задоволення майбутніх енергопотреб європейських країн. Багато країн перейняли досвід ЄС і почали встановлювати цільові показники виробництва енергії на базі відновлюваних джерел енергії, а також розробляють національні плани заходів у галузі використання біомаси.

Ефективну державну політику провадять у Швеції. Відповідно до директиви ЄС №2009/28/ЄС частка енергії з відновлюваних джерел у загальному обсязі енергоспоживання повинна в Швеції до 2020 року сягнути понад 50%. Показник питомої ваги відновлюваної енергії в загальному обсязі енергоспоживання в Швеції становить 44,7% і на сьогодні є найвищим в ЄС.

Деревне паливо (27,7 ТВт•год) має в Швеції найбільшу питому вагу в загальному обсязі біопалива (42,2 ТВт•год), використовуваного для отримання тепла. Головним чином це лісосічні відходи та побічні продукти виробництва лісових товарів. Порівняно з 1990 роком їх використання в системі теплопостачання Швеції зросло уп’ятеро. Деревне паливо отримують з вітчизняної деревини, проте значну його частину імпортують.

Найефективнішим способом використання деревини з енергетичною метою є виробництво тепла (ККД дорівнює 90%) в системах централізованого теплопостачання або системах опалення індивідуального житла (за умови застосування сучасних технологій та суворого контролю за якістю палива). Друге місце за показником ефективності посідає комбіноване виробництво тепла та електрики (65–70%), за яким слід виробляти 35% електроенергії.

Зростає конкуренція за деревину між деревообробною та меблевою галузями і сектором відновлюваної енергії, що обумовлено субсидіями та іншими заходами, спрямованими на заохочення використання біомаси, одним із основних елементів якої є деревина.

Підвищення попиту на деревину в деревообробній промисловості та секторі енергетики спричиняє зростання цін на неї.

Європейський соціально-економічний комітет висловив серйозну стурбованість впливом політики ЄС на кон’юнктуру ринку деревини, в результаті якої спалювати деревину на сьогодні вигідніше, ніж використовувати для виробництва товарів. Комітет закликав всебічно проаналізувати динаміку розвитку ринку деревини як сировини для лісової промисловості та сектора відновлюваної енергії.

Тенденції розвитку європейських ринків

У 2009 році в Європі налічувалося приблизно 650 заводів з випуску паливних деревних гранул, які виробили більше 10 млн т продукції. Загальний обсяг споживання паливних деревних гранул в Європі становив приблизно 9,8 млн т. Якщо ринок паливних деревних гранул непромислового призначення здебільшого є самодостатнім, то ринок паливних деревних гранул промислового призначення значною мірою залежить від імпорту з інших регіонів, переважно з Північної Америки та Російської Федерації.

Ціна 1 тонни абсолютно сухої тирси на деяких ринках дуже коливалася, але в деяких регіонах, наприклад, у Німеччині та західній частині США, зростала. У Німеччині зростання середніх цін на тирсу з доставкою споживачеві випереджало відпускні ціни на тирсу на лісопиляльних підприємствах. Збільшення різниці в цінах, можливо, зумовлено вищими витратами на перевезення і зростанням попиту на місцях.

Енергетична політика Російської Федерації

На шляху розвитку лісової та деревообробної галузей промисловості Російської Федерації криються серйозні труднощі. Лісовий сектор стикається з проблемою зростання транспортних витрат. Інтереси учасників процесу реконструкції та модернізації системи районного теплопостачання часто не збігаються. А інвестиційний клімат в деревообробній промисловості навряд чи можна назвати сприятливим.

Проте внутрішній ринок енергії на базі деревини й експорт паливних деревних гранул надалі зростають. Прийняте на федеральному рівні законодавство та регіональні плани розвитку є стимулами для розширення використання енергії на базі деревини в країні. Оскільки обсяг виробництва в лісовому секторі і деревообробній промисловості знову почав зростати, пропозиція побічної продукції збільшиться. З урахуванням нинішніх планів щодо будівництва в Росії великих заводів з виробництва паливних деревних гранул показники виробництва і експорту цієї продукції неодмінно зростуть.

Використання побічної продукції деревообробної промисловості може сприяти збільшенню зайнятості в сільських районах і підвищенню прибутковості сектора деревообробки, а також стимулювати технологічні нововведення.

Загалом, якість лісонасаджень у Російській Федерації є низькою, велику питому вагу має дешева паливна деревина. Проведення рубок догляду сприяє підвищенню продуктивності лісів. Лісосічні відходи, як правило, не вивозять, що підвищує ризик природних пожеж. Федеральне агентство лісового господарства тепер вживає заходів, щоб стимулювати використання порубкових залишків.

Російський сектор паливних деревних гранул значною мірою зорієнтований на експорт до Європи. Можна очікувати, що найближчим часом будуть запроваджені додаткові вимоги щодо сталого виробництва імпортованої деревної біомаси, а європейський попит на російську деревину для енергетичних цілей, безумовно, зростатиме.

Біоенергетична політика США

У США енергію на базі деревини використовують у чотирьох основних сферах: для опалення промислових приміщень (68%), житлових приміщень (20%), для виробництва електрики (9%) й опалення комерційних приміщень (3%).

Найбільш ефективними федеральними стимулами після 2004 року були: податкові пільги для виробників відновлюваних енергоносіїв, облігації для фінансування виробництва енергії на базі відновлюваних джерел, кваліфікаційні облігації для фінансування діяльності в галузі енергозбереження та податкові пільги для заохочення інвестицій. Всі вони були спеціально розроблені для стимулювання розвитку виробництва електроенергії. Той факт, що правом на отримання податкових пільг у зв’язку з виробництвом енергії на базі відновлюваних джерел можуть користуватися підприємства, для яких сировиною служать різні види біомаси (не спеціально вирощувані біоенергетичні культури, а сировина, заготовлена в лісах, і побічна продукція промисловості), сприяв розширенню використання деревних матеріалів, особливо в електроенергетичному секторі.

Програма у сфері стимулювання розвитку виробництва енергії на базі біомаси (ПСЕБ)

Метою ПСЕБ є надання фінансової допомоги власникам сільськогосподарських та непромислових приватних лісових угідь, які хочуть займатись плантаційним лісорозведенням енергетичних культур, виробляти біомасу і постачати її. ПСЕБ передбачає: виплату 75% вартості закладки насадження біоенергетичних багаторічних культур і здійснення протягом 15 років щорічних виплат за деревні культури. Для цілей Програми прийнятними є деревні матеріали, які були зібрані або заготовлені безпосередньо на сільських або лісогосподарських землях. Основна мета ПСЕБ полягає у зниженні фінансових ризиків для землевласників, які вирішили перейти на енергетичні культури у зв’язку з формуванням нових ринків біопалива.

Експериментальний етап програми офіційно почали втілювати в липні 2009 року і завершили у лютому 2010 року. Зміни, внесені в ПСЕБ, були опубліковані в Федеральному регістрі США у жовтні 2010 року. Ці зміни спрямовані на збільшення обсягу виробництва енергії на базі біомаси, підвищення ефективності заходів у галузі управління і охорони природи, захист наявних ринків лісових товарів, розвиток виробництва рідкого целюлозного біопалива і збільшення капіталовкладень. Вважається, що впродовж 15 років за цією програмою буде виплачено загалом $461.

Зміни на ринку США

У 2010 році обсяг використання деревини з метою виробництва енергії становив 2095 ПДж (приблизно 230 млн м3 паливної деревини) і був більшим ніж у 2009 році – 1984 ПДж. Загалом обсяг використання деревини в енергетичних цілях за період 2006–2009 рр. зменшився. У 2010 році цей показник був на 30% нижчим, ніж у 1985 році, коли він становив 2835 ПДж. Така тенденція зумовлена скороченням обсягу використання енергії на базі деревини під час опалювання житлових і промислових приміщень (перш за все у лісовій промисловості). Від 2000 року частка деревної біомаси в загальному обсязі виробництва енергії в США становила приблизно 3%.Обсяг виробництва енергії на базі деревини для опалення житлових приміщень скоротився в 2001 році до 390 ПДж, після чого в 2008 році він зріс на 22% і становив 475 ПДж, а в 2010 році знизився до 443 ПДж.

Обсяг виробництва енергії на базі деревини для опалення промислових приміщень скоротився після 2006 року на 11%. Виробництво електроенергії на базі деревини зросло з 136 ПДж в 1990 році до 187 ПДж в 2008 році, надалі продовжувало зростати і в 2010 році становило 199 ПДж.

Потужності з виробництва паливних деревних гранул, використовуваних головним чином для опалення помешкань, зросли з 600 000 т в 2003 році до понад 4 млн т в 2009 році. Експорт збільшився уп’ятеро: з 50 000 т у 2006 році до 250 000 т у 2008. Очікується, що у зв’язку із зростанням попиту на експортних ринках потужності збільшуватимуться.

Згідно з базовим варіантом прогнозу, опублікованому в Щорічному огляді сектора енергетики за 2011 рік, обсяг використання енергії на базі деревини може зрости до 2030 року на 37% – до 2870 ПДж (приблизно 315 млн м3 в еквіваленті паливної деревини). Основу цього прогнозу становить припущення, що ціни на природний газ зростуть для всіх чотирьох секторів: для опалення житлових приміщень (+13%), комерційних приміщень (+15%), промислових приміщень (+37%) і для виробництва електроенергії (+25 %). У цьому прогнозі також передбачається, що ціни на вугілля, використовуване для виробництва електроенергії, підвищаться на 13%, а ціни на імпортну нафту зростуть на 51%.

На підставі аналізу, проведеного компанією «Форіск консалтинг», можна припустити, що здійснення запланованих енергетичних проектів призведе до того, що обсяг використання деревини в енергетичних цілях збільшиться до 2021 року до 58,9 млн т абсолютно сухої ваги. У своїх прогнозах компанія «Форіск консалтинг» орієнтувалась на вже оголошені в США проекти в галузі виробництва електроенергії на базі деревини, виробництва паливних деревних гранул та рідкого палива і, відповідно, їх потенційні щорічні потреби у деревині.

Політика Канади щодо розвитку біоенергетичних ринків

Серед заходів, вжитих на національному рівні в Канаді, можна згадати програму «Екомодернізація целюлозно-паперової промисловості» (про здійснення якої було оголошено в серпні 2009 року) і рішення про обов’язковий цільовий показник питомої ваги відновлюваних видів палива в загальному обсязі споживання бензину. Програма «Екомодернізація целюлозно-паперової промисловості» розроблена з метою фінансування проектів лісогосподарських компаній, спрямованих на розширення виробництва відновлюваної енергії і підвищення енергоефективності.

Канадська асоціація виробників паливних деревних гранул провадить активну інформаційно-пропагандистську кампанію з метою впровадження технології комбінованого спалювання паливних деревних гранул і бурого вугілля. При цьому очікується, що збільшення частки паливних деревних гранул у витраті палива до 5%, згідно з оцінками, дасть змогу створити ринок для збуту 2,6 млн т паливних деревних гранул на рік, що майже вдвічі перевищує нинішній обсяг потужностей з випуску цієї продукції в Канаді. Асоціація активно розробляє політику стимулювання використання біомаси, а також налагодила тісну співпрацю з Канадською коаліцією з метою розвитку екологічно чистого сектора електроенергетики.

Стратегії окремих провінцій, як і раніше, є рушійними силами розвитку сектора біоенергетики. У Квебеку ведеться будівництво електростанцій, які працюють на біомасі, загальною потужністю 60 МВт. Розвиток біоенергетики розглядається як один із ключових складових діяльності для досягнення встановленого Квебеком на 2020 рік цільового показника у сфері скорочення викидів парникових газів.

Закон про екологічну енергію й екологічну економіку провінції Онтаріо (Закон Онтаріо №150) як і раніше є предметом суперечок. Біомаса, яку заготовляють в лісах і під час сільськогосподарських операцій, так і не стала одним із основних видів сировини для виробництва електроенергії в Онтаріо, незважаючи на введення пільгового тарифу в розмірі 0,13 канадських доларів/кВт•год. Загальна потужність енергоустановок на деревині, котрі ще споруджують, становить лише 18 МВт, тобто 0,6% всієї потужності проектів, які фінансують відповідно до цього Закону.

Згідно з Довгостроковими планами розвитку енергетичного сектора провінції Онтаріо, питома частка електроенергії на базі біомаси повинна становити до 2030 року 1,3%, що відповідає приблизно 2,6 ТВт•год/рік. Для виробництва такого обсягу електроенергії потрібно буде 3,1 млн т деревини, або 14% щорічного обсягу лісозаготівель у провінції.

Відповідно до стратегії розвитку сектора біоенергетики в провінції Британська Колумбія, до 2020 року завдяки виробництву біопалива можна задовольнити 50% потреб провінції в відновлюваному паливі. Стратегія передбачає здійснення протягом цього періоду щонайменше 10 громадських енергопроектів і підготовку лісовою службою провінції всеосяжного кадастру джерел біомаси. Відповідно до стратегії Біоенергетичній мережі, провінції Британська Колумбія буде виділено 25 млн канадських доларів для заохочення інвестиційної та інноваційної діяльності. Крім того, у двоетапній ініціативі «Електроенергія на базі біоенергії» основний акцент роблять на використанні наявних джерел біомаси.

Перспективи біоенергетичного ринку Канади

Енергія на базі деревини нині досить популярна, про що свідчать великі інвестиції в потужності з її виробництва.

Результати досліджень підтвердили, що сектор енергії на базі деревини має в Канаді великий потенціал. Потужності з виробництва біоенергії, побудовані вздовж річкової системи «Великі озера – річка Святого Лаврентія», можуть не тільки замінити всі вугільні електростанції в провінції Онтаріо, а й виробляти 620 млн л біодизеля.

 Найбільше енергії споживають підприємства, що випускають пиломатеріали хвойних порід, менше – підприємства, що виробляють деревостружкові плити, OSB, деревоволокнисті плити середньої щільності (MDF) і фанеру. Питома частка енергії на базі біомаси в загальному обсязі споживання енергії в межах цих виробничих процесів є значною і становить від 69% (середній показник для підприємств, що випускають OSB) до 35% (середній показник для підприємств, що випускають MDF).

Виробництво паливних деревних гранул у Канаді надалі зростає. У 2010 році на зовнішні ринки було поставлено майже 1,5 млн т паливних деревних гранул. Основними країнами-експортерами є Бельгія, Данія, Нідерланди та Великобританія, де ці гранули спалюють на електростанціях разом з вугіллям. У 2011 році в Канаді діяло 33 підприємства з випуску паливних деревних гранул, причому вони працювали при майже повному завантаженні виробничих потужностей - приблизно 2 млн т.

Виробництво паливних деревних гранул зосереджено в західній частині Канади (70% всіх потужностей), здебільшого в Британській Колумбії. Однак виробничі потужності на сході розширюють. Нові заводи з випуску паливних деревних гранул будують в Онтаріо, Квебеку і деяких приморських провінціях. Нині на різних стадіях планування або будівництва є приблизно 20 заводів з випуску паливних деревних гранул.