Методологія проведення енергоаудиту

Якщо енергетичне обстеження проводиться за вказівкою органів нагляду за ефективністю використання енергоресурсів, або згідно обласним або центральним планам держустанов, то використовується методика енергетичного обстеження, затверджена відповідними органами. Якщо енергоаудит проводиться за ініціативою споживача паливно-енергетичних ресурсів, то методика може визначатися розв'язуваними при енергоаудиті завданнями. Хоча мета в тому й іншому випадку одна - оцінка ефективності використання енергетичних ресурсів та розроблення рекомендацій щодо зниження витрат на паливо-та енергозабезпечення. Незважаючи на існування нормативно-технічних документів, що визначають правила проведення енергетичних обстежень підприємства, енергоаудитори, в даний час, не мають конкретних, узаконених, методик проведення обстежень як підприємств в цілому, так і окремих його систем і установок.

Серед основних завдань енергоаудиту можна назвати:

• встановлення фактичного стану енергоспоживання на підприємстві;
• визначення раціональних величин енергоспоживання при генеруванні та транспортуванні енергії, а також у виробничих процесах і установках;
• виявлення причин виникнення втрат, визначення значень втрат і резервів економії ПЕР;
• розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності використання ПЕР.

Глибина вирішення поставлених завдань і обсяг необхідної для цього інформації залежать від рівня, або виду проведеного енергоаудиту. Так, можна виділити два рівні енергоаудиту:

1. Простий, або експрес-енергоаудит.
Метою цього виду енергоаудиту є отримання вихідної інформації про підприємство, його технологіях, енергетичному господарстві, енергоспоживаючих системах і установках у тому обсязі, який дозволить енергоаудиторам зробити доказовий висновок про наявність і величину потенціалу енергозбереження, про можливості зниження фінансових витрат на енергоносії, намітити основні напрямки енергозбереження на підприємстві.

Ознайомчий етап експрес-обстеження включає ознайомлення з підприємством (структура і генплан підприємства, принципові схеми електропостачання, технології, системи обліку енергоресурсів, візуальний огляд стану систем енергопостачання та технологічних установок). За підсумками цього етапу енергоаудиторам стає відомим наступне: форми їх взаємодії з різними службами підприємства, первинні відомості про підприємство, його енергогосподарстві, частка витрат на енергоресурси у фінансових витратах підприємства.

Останнє дозволяє вже на цьому етапі оцінити необхідний рівень проведення енергоаудиту. Якщо частка фінансових витрат на енергоресурси у загальних витратах підприємства нижче 10%, то експрес-аналіз енергоспоживання підприємством достатній для подальшої роботи. При збільшенні частки витрат на енергоресурси до 15% необхідно проводити не тільки експрес-обстеження, але й поглиблений енергоаудит, оскільки зроблені енергоаудиторів пропозиції дозволяє підприємству на 3 ... 4% знизити витрати на енергоресурси. При частці витрат більше 15% слід терміново проводити енергоаудит, оскільки передбачувана фінансова вигода від його результатів очевидна.

Ознайомчий етап (отримання і вивчення даних статзвітності та технічної документації) експрес-обстеження включає збір більш детальної інформації:

• про номенклатуру продукції, що випускається і прогнозованої до випуску основної та допоміжної продукції і помісячних їх обсягах;
• про тарифи та фінансових платежах за енергоресурси і їх динаміці за останні два - три роки;
• про договори з енергопостачальними організаціями;
• про помесячном споживанні всіх видів енергоресурсів в цілому по підприємству і по окремих цехах (виробництвам);
• про власних джерелах енергії (котельні, ТЕЦ, автономні і т.п.), про системи паро-і теплопостачання, збирання та повернення конденсату;
• про найбільш значущі паливо-, тепло-, електропотребляющем обладнанні (продуктивність, використовувані енергоносії, їх параметри, експлуатаційні дані і т.д.);
• про установках з трансформації енергоресурсів (трансформатори, теплові насоси тощо);
• про системи обліку і контролю отримання та споживання ПЕР;
• про системи повітро-, холодо-, водопостачання і водовідведення.

Як правило, збір Статзвітність даних слід проводити за останні 2-3 роки. При зборі даних енергоаудитори використовують розроблені ними опитувальні листи. За достовірність представляються енергоаудиторів даних несе відповідальність керівництво підприємства. Завдання енергоаудиторів - вибірковим контролем оцінити достовірність представляються відомостей.

Вся інформація, отримана з документів, є вихідним матеріалом для аналізу ефективності енерговикористання. Методи аналізу застосовуються до окремого об'єкту або підприємству в цілому. Конкретні методи аналізу енергоефективності залежать від виду обладнання і досліджуваного процесу, типу і галузевої приналежності підприємства.

Аналіз отриманої інформації дозволяє виявити пріоритетні, найбільш значущі енергоносії, технології, споживачів енергії, системи виробництва і розподілу енергоносіїв, що приносять найбільш значущі непродуктивні витрати енергії. При цьому обчислюється фактичне питоме енергоспоживання за окремими видами енергоресурсів та об'єктам, які є відношенням енергоспоживання до розміру випускається.

Шляхом порівняння фактичного питомого енергоспоживання з базовими цифрами робиться висновок про енергоефективність використання енергії по кожному об'єкту. Базові цифри можуть бути засновані на галузевих нормах, попередніх показниках даного підприємства або споріднених зарубіжних і вітчизняних підприємств, фізичному моделюванні процесів або експертних оцінках.

Результати роботи енергоаудиторів дозволяють підприємству отримати наочну фактичну картину енергозабезпечення виробництва, експертну оцінку потенціалу енергозбереження та основні напрямки енергозбереження.

2. Поглиблений енергоаудит.

Енергоаудит цього рівня передбачає більш точну оцінку потенціалу енергозбереження, розробку не тільки напрямків, але і технічних рішень по раціональному користуванню та енергозбереження, створення передумов для підготовки комплексного довгострокового плану реалізації енергозбереження на підприємстві.

Поглиблений енергоаудит на початковому етапі включає всі роботи, розглянуті вище по експрес-обстеження. В якості вихідної інформації, яку зобов'язані надати співробітники підприємства, є більш розширені відомості:

• про випуск основної та додаткової продукції підприємством,
• про наявність енергетичного паспорта, організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів; про питомих витратах ПЕР на продукцію, що випускається;
• про енергоспоживання, тарифи і фінансових витратах на енергоресурси (електроенергія, теплоенергія, паливо, вода, стиснене повітря, стиснене азот, холод);
• про облік споживання енергоресурсів;
• про джерела енергопостачання та параметрах енергоносіїв (ГПП, ТП, ТЕЦ, котельня, компресорні та холодильні установки);
• про комунікації підприємства;
• про системи опалення будівель, споруд, підприємств;
• про системи гарячого та холодного водопостачання,
• про кількість водорозбірних кранів;
• про припливно-витяжної вентиляції;
• про технологічний теплоспоживаючого, топлівопотребляющем обладнанні;
• про джерела вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР);
• про систему збору та повернення конденсату;
• про холодильне, компресорному обладнанні;
• про встановленої потужності електроустановок за напрямами їх використання;
• про систему освітлення, електроприймачів будівель, споруд і т.п.

На цьому рівні для заповнення відсутньої інформації, яка необхідна для оцінки ефективності енерговикористання, але не може бути отримана з документів або викликає сумнів в достовірності, використовують інструментальне обстеження.

Для проведення інструментального обстеження повинні застосовуватися стаціонарні або спеціалізовані портативні прилади. При проведенні вимірювань слід максимально використовувати вже існуючі вузли обліку енергоресурсів на підприємстві, як комерційні, так і технічні. При інструментальному обстеженні підприємство ділиться на системи або об'єкти, які підлягають по можливості комплексному дослідженню.

Для реалізації завдань енергоаудиту слід дати кількісну і якісну оцінку стану фактичного енерговикористання всіх видів енергоресурсів і розрахунковим шляхом визначити розрахунково-нормативне споживання енергоресурсів.

Зібрана інформація дозволяє скласти принципову схему енергозабезпечення та енергоспоживання підприємства, в якій відбивається не тільки власні витрати енергії підприємством, але і наявність сторонніх споживачів, як стоять, так і не стоять на балансі підприємства.

Для оцінки фактичного стану енерговикористання, виявлення причин і значень втрат енергоресурсів, визначення раціонального споживання енергоресурсів у виробничих процесах і установках складають енергобаланс промислового підприємства.

Як і на етапі експрес-обстеження, розбиття енергетичного балансу підприємства за напрямами використання (технологія, опалення, вентиляція, гаряче водопостачання, загальнозаводські витрати і т.д.) дозволяє надалі провести більш глибокий аналіз ефективності використання енергоресурсів по кожному напрямку. Корисним виявляється розбиття по напрямкам використання кожного енергоносія. Помісячні баланси показують сезонні коливання в споживанні енергії, що допомагає, як правило, відокремити споживання на опалення від технологічного та інших загальнозаводських витрат.

Поглиблений енергоаудит характеризується, по-перше, тим, що встановлюється не тільки фактичне енергоспоживання, але і проводиться попередня оцінка необхідного енергоспоживання з урахуванням нормованих втрат енергії по всьому технологічному ланцюжку підприємства. Останнє дозволяє встановити величину наднормативних втрат, їх причини і намітити заходи для їх зменшення.

Для вирішення такого завдання складають нормовані енергобаланси по котельно-пічному паливу, теплової та електричної енергії.

Другою характерною особливістю поглибленого енергоаудиту є детальний розгляд і аналіз окремих систем виробництва і розподілу енергоносіїв (систем паропостачання, теплопостачання, збирання та повернення конденсату, виробництва і розподілу стислих газів, холоду і т.п.).

Третьою характерною особливістю поглибленого енергоаудиту є розробка не тільки напрямків енергозбереження, але і технічних рішень, їх реалізують.

Енергозберігаючі рекомендації (заходи) розробляються шляхом застосування, в основному, типових методів енергозбереження до виявлених на етапі аналізу об'єктам з найбільш марнотратним або неефективним використанням енергоресурсів.

При розробці та викладенні рекомендацій коротко вказують існуючий стан, визначають технічну суть пропонованого вдосконалення та принцип отримання економії, розраховують потенційну річну економію у фізичному і грошовому вираженні, оцінюють загальний економічний ефект пропонованої рекомендації.

Для попередньої оцінки економічного ефекту досить використовувати простий термін окупності. При повній оцінці економічного ефекту енергозберігаючого проекту рекомендується застосування більш складних методів оцінки економічної ефективності проектів,.

Крім зазначених видів енергоаудиту особливе місце займає так званий інструментальний аудит.

Під інструментальним аудитом (ИА) розуміють обстеження об'єкта або його частин, виконуване кваліфікованими (підготовленими, що мають дозвіл на право проведення енергетичних обстежень) незалежними фахівцями, за допомогою сертифікованих і повірених інструментів (засобів вимірювань, як правило, автономних), яке має на меті одержання достовірної інформації про споживання ресурсів, параметрах стану обладнання та комунікацій об'єкта, обсяги та якість вироблюваних продуктів, ступеня використання відходів.

У числі завдань, що вирішуються за допомогою ІА, можна назвати: визначення кількісних значень і якості споживаних ресурсів (зокрема - енергоносіїв, води і т.д.) як у статичних моделях, так і в динамічних; діагностика та моніторинг параметрів стану обладнання об'єкта промислового підприємства; визначення кількісних значень і якості вироблюваних продуктів (зокрема таких, які можуть виступати в ролі вторинних ресурсів) і оцінка кількості і ступеня (якості) утилізації відходів.

До завдань ІА відносяться експрес-вимірювання (або одноразові вимірювання) - окремі разові завдання отримання об'єктивної інформації про параметри стану об'єкта.

Одноразові вимірювання - найбільш простий вид вимірювань, при якому досліджується енергоефективність окремого об'єкта при роботі в певному режимі. Прикладом може служити вимір ККД котла, обстеження насосів, вентиляторів, компресорів і т.д. Для однократних вимірювань достатній мінімальний набір вимірювальних приладів, оснащення яких записуючими пристроями не обов'язково.

В залежності від поставлених завдань, специфіки об'єкта, виділених фінансових коштів, вибираються підходи до виконання ІА. Якщо ставиться завдання короткого разового інструментального обстеження (експрес-вимірів), то при цьому зазвичай використовуються статичні моделі процесів і виконуються, як правило, одноразові прямі або непрямі вимірювання.

У процесі ІА промислових підприємств і окремих його об'єктів виникає необхідність у вимірі: статичних (одноразові) і динамічних (тривала реєстрація) контактних і безконтактних вимірювань температури; статичних (одноразові) і динамічних (тривала реєстрація) вимірювань витрати рідини; статичних (одноразові) вимірювань вологості , температури, швидкості повітряного потоку, тиску, освітленості як усередині приміщень, так і зовні; аналізу складу газів для оцінки процесів горіння, оцінки ККД котла і визначення питомих норм витрат палива на вироблення 1 Гкал тепла і т.д.

У завдання тривалих вимірів можуть входити: реєстрація часових, добових, тижневих графіків навантаження одно-та трифазних електричних мереж (активної та реактивної потужності та енергії); оцінка основних показників якості електроенергії; реєстрація пускових параметрів електроприводу і швидкості оборотів; графіків навантажень, симетрії навантаження фаз ; перевірка параметрів електричної ізоляції та заземлення; багатоканальна реєстрація добових і тижневих графіків температури, вологості, витрати рідин і газів; оцінка стану теплотрас, пошук дефектів, місць витоків, визначення якості ізоляції .