біопаливо
котли, печі
база компаній
замовити
як зробити?
статті
відео
картиБіопаливо здатне скласти конкуренцію вугіллю та природному газу
Тюменський регіон стає пілотним майданчиком для реалізації російських біоенергетичних проектів. Про це заявив керівник департаменту лісового господарства з УрФО В'ячеслав Дробишев на Міжнародній конференції «Біоенергетика – майбутнє лісопромислового комплексу Тюменської області».
У конференції взяли участь директор департаменту лісового комплексу Тюменської області Денис Мамонтов, начальник відділу енергопостачання департаменту житлово-комунального господарства Артур Галімов, депутат Тюменської обласної Думи Тамара Казанцева, а також фахівці лісопромислових підприємств, представники вітчизняних й зарубіжних виробників котельного обладнання, що працює на деревному паливі. Модератором заходу виступив заступник генерального директора ЗАТ «ЗАГРОС» Ігор Драчов.
Фахівці обговорили тенденції розвитку біоенергетики, шляхи її модернізації, питання створення та розвитку муніципальної теплогенерації. Говорили також про інвестиції, заходи державної підтримки та бізнес-проекти з вироблення теплової енергії.
– Тема біоенергетики для регіону не нова, – зазначив у своєму виступі Денис Мамонтов. – Сировинні ресурси для наших муніципальних котелень практично невичерпні. І в той же час 116 котелень, як показав аналіз їх роботи, використовують привізне паливо: вугілля, мазут. Треба розуміти, що в цьому випадку гроші платників податків йдуть за межі регіону, це негативно позначається на нашому економічному балансі.
Відповідно до доручення губернатора Тюменської області Володимира Якушева, департаментом ЖКГ спільно з департаментом лісового комплексу проведена робота з пошуку ефективних шляхів використання місцевої сировини. Фахівцями сформовано перелік з 62 котелень, які доцільно перевести на деревне паливо. Аналіз питомої вартості різних видів палива показав, що вартість тріски й тирси може бути нижче вартості природного газу в 1,9 рази, вугілля – в 2 рази. Зважаючи неприпустимість зростання тарифів для населення доцільно використовувати в муніципальних котельнях саме біопаливо.
Також було вивчено ринок устаткування для спалювання трісок й тирси. Найбільш оптимальним є будівництво нових блокових котелень, які можуть бути швидко зведені недалеко від старих та підключені до мереж без особливих проблем.
Компанія «ЗАГРОС» однією з перших встановила нові котельні. Це частина виробничого циклу, головною ланкою якого є будівництво сучасного лісопильного комплексу. Відходи виробництва – тріска й тирса – стають джерелом теплогенерації. Лісозаготівлі для нових виробництв стануть надійною базою для розвитку біоенергетики в регіоні.
За словами керівника регіонального департаменту лісового комплексу, глави муніципальних утворень тільки вітають переведення котелень на місцеве біопаливо, розраховуючи на економічну ефективність.
До 2020 року, за розрахунками департаменту, виручка лісопромислових підприємств у регіоні зросте в 3,5 рази, а переробка деревини – в 4,5 рази. Разом з тим, в переоснащення та будівництво нової мережі котелень будуть потрібні чималі інвестиційні вливання. Суми обчислюються мільярдами рублів. Оскільки інвестиційні можливості бюджету області та муніципалітетів не дозволяють повністю фінансувати програму переведення котелень на деревне паливо, подібні заходи, на думку експертів, можуть бути реалізовані в рамках державно-приватного партнерства.
– Послуги ЖКГ завжди затребувані, тому вкладення в цей бізнес завжди окупляться, – підкреслив начальник управління обласного департаменту ЖКГ Артур Галімов. – Великий плюс, що біля вугільної котельні завжди є ділянка землі, де можна поставити блокову котельню. Це мінімізує витрати на її установку.
Про міжнародний досвід компанії «Фортум» з розвитку біоенергетики учасникам конференції розповів представник підприємства Віктор Шмиглов.
Вельми корисну інформацію про будівництво та експлуатацію побудованих в Заводоуковському районі котелень надав піонер освоєння біоенергетичних технологій у Тюменській області – ЗАТ «ЗАГРОС». Заступник генерального директора компанії Ігор Драчов розповів про переваги нових котелень. Відзначив стабільність роботи та мінімальні витрати на експлуатацію протягом 3-х опалювальних сезонів котельні Polytechnik, серед корисних якостей блокових котелень MegaKone OY виділив простоту монтажу та підключення до існуючих мереж.
Виходячи зі сформованого досвіду застосування технологій біоенергетики, Ігор Драчов зупинився на необхідності комплексного підходу до розвитку цієї галузі в Тюменській області. Найбільшу вигоду інвестор, виробник та споживачі витягнуть для себе за умови організації на території регіону виробничо-торговельних майданчиків міжрайонного плану, а також будівництва великих пелетних виробництв в безпосередній близькості від джерел сировини. Передбачуваними районами для розміщення нових точок зростання біоенергетики Драчов назвав Ярково, Ішим, Голишманово, Ісетське. Особливу увагу доповідач приділив необхідності визначення координатора розвитку даної галузі та своєчасного затвердження заходів державної підтримки інвесторів, готових стати локомотивами в переробці незатребуваної деревини.
Напрацьованим досвідом виробництва й збуту пелетної продукції з тюменськими колегами поділилася Євгенія Єлфімова, представник ТОВ «Сургутмеблі». Підприємство одним з перших вийшло на ринок постачання палива для біоенергетики в Югрі. Продукція пелетного виробництва з 2008 року поставляється як на внутрішній ринок округу, так і в сусідні регіони: Свердловську та Челябінську області. Є у підприємства й зарубіжні контракти, зокрема, на постачання пелет в Скандинавські країни.
Представники провідних європейських виробників котельного обладнання, що працює на деревному паливі – Polytechnik (Австрія), MegaKone OY (Фінляндія) та Kostrzewa (Польща) – розповіли про переваги використання продукції, що випускається для вироблення теплової енергії та поділилися інформацією про досвід впровадження своїх технологій в Росії.
Від представників органів влади, виробників обладнання та організацій, що вже вступили на шлях освоєння комплексних технологій деревопереробки, прозвучали запрошення до співпраці, обміну досвідом й прохання проявляти активність у формуванні інвестиційних та організаційних пропозицій щодо розвитку біоенергетики в регіоні.
У рамках конференції для фахівців лісозаготівельних та деревообробних підприємств також була представлена актуальна інформація про добровільну сертифікацію лісів та продукції за схемою FSC.
Тюменський регіон стає пілотним майданчиком для реалізації російських біоенергетичних проектів. Про це заявив керівник департаменту лісового господарства з УрФО В'ячеслав Дробишев на Міжнародній конференції «Біоенергетика – майбутнє лісопромислового комплексу Тюменської області».
У конференції взяли участь директор департаменту лісового комплексу Тюменської області Денис Мамонтов, начальник відділу енергопостачання департаменту житлово-комунального господарства Артур Галімов, депутат Тюменської обласної Думи Тамара Казанцева, а також фахівці лісопромислових підприємств, представники вітчизняних й зарубіжних виробників котельного обладнання, що працює на деревному паливі. Модератором заходу виступив заступник генерального директора ЗАТ «ЗАГРОС» Ігор Драчов.
Фахівці обговорили тенденції розвитку біоенергетики, шляхи її модернізації, питання створення та розвитку муніципальної теплогенерації. Говорили також про інвестиції, заходи державної підтримки та бізнес-проекти з вироблення теплової енергії.
– Тема біоенергетики для регіону не нова, – зазначив у своєму виступі Денис Мамонтов. – Сировинні ресурси для наших муніципальних котелень практично невичерпні. І в той же час 116 котелень, як показав аналіз їх роботи, використовують привізне паливо: вугілля, мазут. Треба розуміти, що в цьому випадку гроші платників податків йдуть за межі регіону, це негативно позначається на нашому економічному балансі.
Відповідно до доручення губернатора Тюменської області Володимира Якушева, департаментом ЖКГ спільно з департаментом лісового комплексу проведена робота з пошуку ефективних шляхів використання місцевої сировини. Фахівцями сформовано перелік з 62 котелень, які доцільно перевести на деревне паливо. Аналіз питомої вартості різних видів палива показав, що вартість тріски й тирси може бути нижче вартості природного газу в 1,9 рази, вугілля – в 2 рази. Зважаючи неприпустимість зростання тарифів для населення доцільно використовувати в муніципальних котельнях саме біопаливо.
Також було вивчено ринок устаткування для спалювання трісок й тирси. Найбільш оптимальним є будівництво нових блокових котелень, які можуть бути швидко зведені недалеко від старих та підключені до мереж без особливих проблем.
Компанія «ЗАГРОС» однією з перших встановила нові котельні. Це частина виробничого циклу, головною ланкою якого є будівництво сучасного лісопильного комплексу. Відходи виробництва – тріска й тирса – стають джерелом теплогенерації. Лісозаготівлі для нових виробництв стануть надійною базою для розвитку біоенергетики в регіоні.
За словами керівника регіонального департаменту лісового комплексу, глави муніципальних утворень тільки вітають переведення котелень на місцеве біопаливо, розраховуючи на економічну ефективність.
До 2020 року, за розрахунками департаменту, виручка лісопромислових підприємств у регіоні зросте в 3,5 рази, а переробка деревини – в 4,5 рази. Разом з тим, в переоснащення та будівництво нової мережі котелень будуть потрібні чималі інвестиційні вливання. Суми обчислюються мільярдами рублів. Оскільки інвестиційні можливості бюджету області та муніципалітетів не дозволяють повністю фінансувати програму переведення котелень на деревне паливо, подібні заходи, на думку експертів, можуть бути реалізовані в рамках державно-приватного партнерства.
– Послуги ЖКГ завжди затребувані, тому вкладення в цей бізнес завжди окупляться, – підкреслив начальник управління обласного департаменту ЖКГ Артур Галімов. – Великий плюс, що біля вугільної котельні завжди є ділянка землі, де можна поставити блокову котельню. Це мінімізує витрати на її установку.
Про міжнародний досвід компанії «Фортум» з розвитку біоенергетики учасникам конференції розповів представник підприємства Віктор Шмиглов.
Вельми корисну інформацію про будівництво та експлуатацію побудованих в Заводоуковському районі котелень надав піонер освоєння біоенергетичних технологій у Тюменській області – ЗАТ «ЗАГРОС». Заступник генерального директора компанії Ігор Драчов розповів про переваги нових котелень. Відзначив стабільність роботи та мінімальні витрати на експлуатацію протягом 3-х опалювальних сезонів котельні Polytechnik, серед корисних якостей блокових котелень MegaKone OY виділив простоту монтажу та підключення до існуючих мереж.
Виходячи зі сформованого досвіду застосування технологій біоенергетики, Ігор Драчов зупинився на необхідності комплексного підходу до розвитку цієї галузі в Тюменській області. Найбільшу вигоду інвестор, виробник та споживачі витягнуть для себе за умови організації на території регіону виробничо-торговельних майданчиків міжрайонного плану, а також будівництва великих пелетних виробництв в безпосередній близькості від джерел сировини. Передбачуваними районами для розміщення нових точок зростання біоенергетики Драчов назвав Ярково, Ішим, Голишманово, Ісетське. Особливу увагу доповідач приділив необхідності визначення координатора розвитку даної галузі та своєчасного затвердження заходів державної підтримки інвесторів, готових стати локомотивами в переробці незатребуваної деревини.
Напрацьованим досвідом виробництва й збуту пелетної продукції з тюменськими колегами поділилася Євгенія Єлфімова, представник ТОВ «Сургутмеблі». Підприємство одним з перших вийшло на ринок постачання палива для біоенергетики в Югрі. Продукція пелетного виробництва з 2008 року поставляється як на внутрішній ринок округу, так і в сусідні регіони: Свердловську та Челябінську області. Є у підприємства й зарубіжні контракти, зокрема, на постачання пелет в Скандинавські країни.
Представники провідних європейських виробників котельного обладнання, що працює на деревному паливі – Polytechnik (Австрія), MegaKone OY (Фінляндія) та Kostrzewa (Польща) – розповіли про переваги використання продукції, що випускається для вироблення теплової енергії та поділилися інформацією про досвід впровадження своїх технологій в Росії.
Від представників органів влади, виробників обладнання та організацій, що вже вступили на шлях освоєння комплексних технологій деревопереробки, прозвучали запрошення до співпраці, обміну досвідом й прохання проявляти активність у формуванні інвестиційних та організаційних пропозицій щодо розвитку біоенергетики в регіоні.
У рамках конференції для фахівців лісозаготівельних та деревообробних підприємств також була представлена актуальна інформація про добровільну сертифікацію лісів та продукції за схемою FSC.
