Внесок у майбутнє

З 28 червня по 5 липня у селі Велике Голоустне проводиться щорічний молодіжний форум «Байкал 2020». Цього року його учасниками стали представники кількох напрямків, які вважаються найбільш перспективними та важливими для розвитку країни в найближчі 10-15 років. Із семи основних секцій, серед яких такі як розвиток туризму, бізнесу, міжнаціональних відносин, традиційно однією з найцікавіших стала програма інновацій, де були представлені проекти, які, за задумом організаторів, зможуть стати проривом у своїй галузі.

За словами організаторів, цього року територія регіонів, звідки приїхали учасники табору, розширилася. На Байкалі зібралися представники основних наукових центрів Сибіру – Омська, Томська, Барнаула. Проте близько 90% поданих проектів – розробки іркутян, зокрема НД ІрДТУ, де вже давно працює структура малих інноваційних підприємств, які орієнтовані на високотехнологічне виробництво в різних областях. Цього року безліч проектів, представлених у програмі, присвячені не тільки машино-, роботобудуванню та енергетичному напрямку, а й харчовій промисловості. Ця область, на подив багатьох, користується великою популярністю у інвесторів.

Крім розробок в сфері харчопрому, все більше проектів пов'язані з екологією та біоенергетикою. Так, однією з цікавих ідей у цій галузі стала заявка Сибірського інституту фізіології та біохімії рослин СВ РАН на створення біопалива з редьки масляничної. Як розповів заступник директора технопарку ІрДТУ Сергій Захаров, який є ще й співорганізатором заходу у напрямку інноваційних технологій, у команді дослідників, що займаються розробкою проекту, є і студенти. Автори стверджують, що цю рослинну культуру можна переробити практично в будь-який вид палива, проте в основному це стосується знайомої всім солярки. «Дана технологія себе окупить, якщо ціна на паливо підросте ще на 3-5 рублів, – вона буде вигідніша, ніж традиційна. Редька маслянична – це неїстівна культура, яка використовується в цілях відновлення грунту. Можна вбити відразу двох зайців: і відновити землю, і виробити біопаливо. Рослина пускає коріння і з глибини грунту до 1,5 метра піднімає мінеральні речовини, акумулює їх у вигляді зеленої маси. Її-то і можна надалі пустити на переробку або переорати, тоді земля буде удобрена. Однак ця редька вимагає особливої технології вирощування – сама по собі вона не росте. Для цього потрібна спільна робота і агрономів, і біотехнологів».

Приділяється увага і питанням енергозбереження. Так, цього року студенти Іркутського політеху привезли на форум свій проект під назвою «Розумна теплиця», який має вирішити проблему зайвого енергоспоживання за рахунок використання електронного чіпа. Таким чином здійснюватиметься автоматичне керування всіма процесами, починаючи від регулювання температури і закінчуючи поливом. Це дозволить не тільки скоротити витрату електрики, а й зменшити трудові витрати працівників. Зараз вже написано програмне забезпечення для системи, наступним етапом повинні стати випробування проекту, а також підрахунок його вартості. У майбутньому такі теплиці можуть використовуватися не тільки на дачних ділянках, а й у великих господарствах.

Враховуючи актуальність теми захисту екологічного середовища, учасники форуму представили проекти з переробки вторсировини. Одна з розробок, покликаних вирішувати цю задачу, представлена студенткою 4-го курсу НД ІрДТУ Надією Чуклін. Суть її ідеї полягає у створенні біорозкладаючих матеріалів з повторно переробленої целюлози. Використовуватися вона може як у дизайнерських (наприклад, в створенні модних сьогодні «рідких» шпалер), так і промислових цілях (у вигляді теплоізоляційних та облицювальних матеріалів при будівництві ). Продукти, створені з цього матеріалу, на відміну від наявних аналогів є екологічно чистими, відповідно, їх безпечніше і легше утилізувати. За словами дівчини, на території Іркутської області діє лише один завод з переробки целюлози, де з неї отримують ековату. «Зараз у мене є плани удосконалити наявний склад і зробити матеріал ще й вогнетривким, що дозволить підвищити безпеку споживачів», – розповідає вона. Однак, за словами наукового керівника проекту доцента кафедри промислової екології та безпеки життєдіяльності НД ІрДТУ Андрія Машовича, проблема полягає в тому, що цей проект, як і інші, може зупинитися через нестачу фінансових ресурсів. «Ми можемо отримати целюлозу хорошої якості і готові поставляти практично будь-який продукт з неї з найрізноманітнішими властивостями в залежності від використовуваних добавок, але великі підприємства цим не цікавляться, а дрібні вважають таке виробництво нерентабельним, незважаючи на ціну, яка встановлена нижче тієї, що є на наявні аналоги».

У порівнянні з екопереробкою вторсировини і створенням біопалива традиційна енергетика залишається найбільш економічно вигідним напрямком, який цікавить інвесторів проектів. Так, вже 3-й раз у виставковому комплексі представлений робот для діагностики трубопроводів. За словами Сергія Захарова, було б помилкою вважати, що один і той же проект привозять вкотре: «Його дійсно постійно модифікують. Зараз у цієї модифікації він не їздить, а літає. Торік його творці виграли грант на доопрацювання проекту – близько 300 тисяч рублів, який надала організація «Молода інноваційна Росія». Цього року вони повинні відзвітувати в своїй роботі, яке обладнання придбали, що доробили. Це, власне, зараз і відбувається, так що не можна сказати, що 3-й раз представляють одного і того ж робота».

До речі, проект «Літаючий робот» став єдиною розробкою Іркутського політехнічного університету, що отримала грант у минулому році. Якщо і на нинішньому форумі він зможе обійти конкурентів у боротьбі за фінансування, то наступним етапом розвитку стане його серійне виробництво в рамках малого інноваційного підприємства на базі НД ІрДТУ.

Як розповів Сергій Захаров, цього року на грант «Молодої інноваційної Росії» в сумі до 1,5 млн. рублів зможуть розраховувати три найкращі проекти зі списку всіх представлених заявок. Розглядати їх будуть в Москві. Щоб навчити хлопців, як можна більш вдало презентувати свою ідею, був організований семінар під керівництвом Ганни Бухало, керівника загальноросійської громадської організації «Молода інноваційна Росія». Вона допомогла учасникам оформити свої заявки на грант. Крім того, в рамках секції «Інновації» проводяться заняття, на яких учасники отримують знання про те, як домогтися реєстрації авторських прав на свій проект, в якому напрямку рухатися для його просування та реалізації.

Лише п'ята частина всіх представлених проектів втілюється в життя. Як зазначив Сергій Захаров, все залежить від бажання самого розробника. Сьогодні у студентів є можливість розвинути свій проект аж до стадії виробництва. Крім цього, за його оцінкою, найближчі роки основними напрямками в галузі інновацій стануть біотехнології, оскільки їх потенціал до цих пір повністю не розкритий, а також приладобудування та енергетика, яка ще довгий час буде утримувати лідируючі позиції в інноваційній діяльності.