Використання торфу

За даними Міжнародного торф'яного суспільства (IPS, 1995) торф'яні ресурси у світі складають більше 400 млн. гектарів, але з них тільки трохи більше 305 млн. гектарів знаходиться в розробці в країнах, які видобувають торф. Торф на паливо і для сільського господарства видобувають вже тривалий час в 23 країнах світу.

Найбільші запаси торфу зосереджені в двох країнах: Росії – 150 млн. га та Канаді – 111 млн. га. Найбільш великими виробниками торф'яної продукції в світі сьогодні є Фінляндія, Канада, Німеччина, Ірландія, Прибалтійські країни та Росія. За роки розвитку торф'яної промисловості в різних країнах світу склалися і розвиваються кілька напрямків використання торфу та торф'яної продукції.

Торф відноситься до відновлюваних ресурсів. Щорічно в світі утворюється майже 3,0 млрд. м3 торфу, що приблизно в 120 разів більше, ніж використовується. Обсяг видобутку торфу за останні роки скоротився приблизно в 2,0 рази, що зумовлено майже виключно одним фактором – багаторазовим падінням його видобутку в Росії. Що стосується інших країн, то видобуток торфу в цілому збільшився на 10%.

Спочатку торф використовувався виключно в енергетичних цілях, як паливо. Цей напрямок зберігся і розвивається досі. Другим і найбільшим напрямком є використання торфу в сільському господарстві, садівництві, тепличному господарстві. Третім напрямком є виробництво продукції переробки торфу та її використання в різних галузях.

Росія має від 40 до 60% світових запасів торфу і має майбутнє для вирішення проблем місцевої енергетики, підвищення родючості грунтів, екологічних завдань, експорту торфу та торф'яної продукції. Загальні запаси торфу на території Російської Федерації оцінюються в розмірі 162,7 млрд. тонн торфу 40% вологості. Торф'яна галузь була однією з високомеханізованих видобувних галузей, на її частку припадало майже 17% виробленого торфу та торф'яної продукції в світі. Росія до недавнього часу була найбільшим (за об'ємом) споживачем паливного торфу. У першій половині 90-х років Росія втратила місце світового лідера у видобутку торфу і, в даний час, займає четверте місце, поступаючись Фінляндії, Ірландії, Канаді.

Найбільші запаси торфу відповідають вимогам для виробництва органічних добрив. Ці запаси, поширені практично повсюдно, складають 96% від загальної величини розвіданих торф'яних ресурсів. Майже настільки ж великі запаси торфу, придатні до використання на паливо. В даний час у світовому масштабі внесок торфу в виробництво і використання енергії незначний, і складає приблизно одну тисячну від енергії, споживаної в світі, але в окремих країнах на його частку припадає від 10 до 20% (Фінляндія, Швеція, Ірландія). В якості місцевого комунально-побутового палива використовується фрезерний торф, кусковий торф та паливні брикети. Споживачами паливного торфу є теплові електростанції, котельні, комунально-побутові споживачі пічного палива, торфобрикетні заводи, селищні котельні селищ торфопідприємств.

Історія використання торфу в Росії налічує більше 200 років. Довгі роки фрезерний паливний торф використовувався як паливо на теплових станціях. На паливо і для сільського господарства щорічно видобувалося 160-180 млн. тонн торфу. Максимального рівня споживання торфу на електростанціях Росії досягло в 1965 році (27,9 млн. т.), протягом наступних 30 років знижувалося. В даний час на торфі в Росії можуть працювати тільки 12 електростанцій і ТЕЦ.

Виробництво паливних брикетів – одне з перших напрямків розвитку переробної торф'яної промисловості. Торф'яні брикети отримують пресуванням підсушеного фрезерного торфу на спеціальних брикетних пресах в заводських умовах. Це найбільш якісне торф'яне паливо, яке використовуються на ГРЕС, котельнях та населенням.

Кусковий торф – високоякісне комунально-побутове паливо, виробляється спеціальним комплексом машин в польових умовах і не поступається за калорійністю дровам, бурому вугіллю, сланцям, низькосортному кам'яному вугіллю. Кусковий торф як паливо використовується на муніципальних котельнях для постачання теплом селищ, невеликих міст, військових частин, населення.

До 70% видобутого в світі торфу продається для неенергетичних цілей, головним чином, для сільського господарства та садівництва. Завдяки своїм унікальним фізико-хімічним властивостям, низькій щільності, високій пористості та біологічній стерильності верховий торф знайшов найбільш широке застосування в тваринництві, тепличному овочівництві, квітникарстві та рослинництві.

Після переорієнтації торф'яної промисловості на переробку торфу почало активно розвиватися виробництво товарів народного споживання для населення. Виробництво продукції такої продукції забезпечувало галузі незалежність від сезону та погодних умов. В останні роки з торфу випускалося більше 40 видів торф'яної продукції для народного господарства, населення і на експорт. Торф та торф'яна продукція користуються підвищеним попитом на світовому ринку. Найбільшим попитом користується рослинний торф, який поставляється країнами-виробниками торфу в будь-які регіони.

Останні роки верховий торф став активно застосовуватися в екології та природоохоронних технологіях. На верхових покладах торфу можна вирощувати торфодернові килими для озеленення, зеленого будівництва та боротьби з вітровою ерозією, закріплення укосів в дорожньому будівництві. З торфу отримують торф'яні фільтруючі елементи, сорбенти, що мають високу нафтомаслоємність (не менше 5 кг/кг)

За роки вивчення торфу були виявлені, перевірені на практиці багатосторонні напрями його використання, створені технології та обладнання для виробництва багатьох видів торф'яної продукції. Науковими дослідженнями в галузі торфу в світі займаються кілька наукових центрів та інститутів, які знаходяться у Росії, Білорусі, Фінляндії, США, Канаді.