Піч кам'янка для лазні своїми руками

Одним з важливих етапів у будівництві лазні є вибір печі. Більшість конструкцій печей передбачає верхнє розміщення бака для води. У даній статті ми хочемо запропонувати розглянути конструкцію печі з баком, який всунутий в топку однієї зі сторін. Піч кам'янка для лазні своїми руками побудована за таким принципом має деякі переваги.

Розташування бака для води, в чому різниця?

Розглянемо варіант устрою кам'янки з котлом для води розташованим зверху. У цьому випадку камені знаходяться над топкою, а водяний котел – над камерою з камінням. Вода в казані буде нагріватися з двох сторін: знизу, за рахунок тепла, що йде з кам'янки, і від димохідної труби, яка проходить через котел. Враховуючи той факт, що вода швидко нагріватися не повинна – щоб не закипіла, поки камінці не нагрілися – це досить продуманий варіант. Але справа як завжди в деталях. Вода для бань в заміських будинках береться найчастіше з колодязів або відкритих водойм. Є, звичайно, місцевості з м'якою водою, але в основному вода досить жорстка і на стінках котла обов'язково буде утворюватися накип.

• По-перше, її якось треба прибирати.
• По-друге, котел періодично потрібно чистити, навіть якщо у вас м'яка вода.
• По-третє, в зимовий час воду з котла потрібно зливати обов'язково.

Через кран всю воду злити не вдасться – отже, її потрібно вичерпувати. Якщо взяти до уваги ці міркування, то конструкція такої печі кам'янки для лазень вже не здається оптимальною.

Другий варіант, який часто використовується – це розташування котла над топкою, а кам'янки – збоку. Котел підвішується на тросах або ланцюгах до гаку, вбитому в стельову балку. Крім того, троси можуть бути просто перекинуті через цю балку. У такому варіанті вода, звичайно, нагріється швидше, ніж у першому випадку. Якщо камені ще не нагрілися, то киплячу воду розбавляють холодною і продовжують топити до потрібного стану. Такий котел найчастіше буває з напівкруглим днищем, його досить просто вилити та почистити: все-таки висота його розміщення нижче, ніж у першому випадку. Крану для води подібний котел не має, набирають гарячу воду зверху кошиком. Конструкція печі з таким котлом передбачає тривале утримання тепла. Оскільки все тепло акумулюють камені, вони ж і нагрівають приміщення парної.


Приблизно за таким же принципом робляться кам'янки для сауни, єдина відмінність – котел з водою завжди розташовується за межами сауни, оскільки рівень вологості в сауні не може бути вище 25%, а в російській лазні може досягати – 60%.

У зимовий час використовувати таку лазню все-таки складно, тому що її доведеться постійно підтоплювати, щоб попаритися в декілька заходів.

Всіх вищевикладених недоліків, на нашу думку, позбавлена цегляна піч із закритою або відкритою кам’янкою і баком, розташованим на рівні топки.

Банна піч з баком для води, змонтованим на рівні топки

Бак для такої печі робиться прямокутної форми. У топкову камеру входить задній торець бака. Основна перевага – зручно наливати бак, чистити і мити. Сама топка робиться досить довгою, щоб її можна було топити стандартними полінами. Бак виступає з печі в мийне відділення не більше ніж на 1/3. Інші 2/3 закриті цегляною кладкою.

Печі кам'янки для лазні своїми руками складені можуть бути закритими та відкритими. Якщо кам'янка закрита, то вона робиться над топкою, і дим проходитиме через камені, перш ніж вийде в димохідну трубу. Якщо кам'янка відкрита, то для нагрівання каменів їх укладають на металеву плиту, навколо якої покладена обв'язка з цеглин. На час топки камені закривають металевою кришкою.

Стандартна витрата гарячої води в лазні на людину: 8-10 літрів. Баню на 2-3 людини рідко хто робить, а для 5-7 чоловік буде потрібно 50-70 літрів гарячої води. Баки для води зварюють з нержавіючої сталі, оскільки всі інші варіанти довго не простоять – проіржавіють. Товщина сталі повинна становити 0,8-1 мм. Креслення такої печі представлене на фото.


Цегла для самої грубки береться звичайна – червона, для топки – вогнетривка. Щоб скласти таку піч буде потрібно 230 штук звичайної цегли та 12 штук вогнетривкої. Розчин кладки – глино-піщаний. Пісок повинен бути обов'язково грубозернистим. Глину перед роботою необхідно замочити на 2-3 дні. Пісок попередньо просівається, крім того, він повинен бути сухим. Розчин робиться безпосередньо перед кладкою. Співвідношення піску та глини повинно бути таким, щоб товщина розчину в кладці була мінімальною. При цьому він не повинен тріскатися по висиханні або розтікатися при виконанні кладки. Зазвичай співвідношення піску та глини буває ½ або 1/3, але якщо глина жирна, то може бути і 1/5. Перевіряється якість розчину таким чином: на кельму набирають невелику порцію і кладуть на цеглу. Якщо розчин добре зісковзнув з кельми і не розтікся на площині цегли – приготований нормально. Якщо погано знімається з кельми – додають пісок і воду, якщо розливається по цеглі – додають глину.
 
Добрі відгуки заслужив метод додавання кухонної солі в розчин або цементу, але слід пам'ятати, що не можна додавати і сіль, і цемент. Сіль додають у розмочену та розмішану глину від одного до півтора кілограмів на відро води. Цемент додають у пісок з розрахунку 1/8 або 1/9 цементу до піску. Такий розчин кладки не розтріскується від температурних перепадів банної печі. Є варіанти застосування азбестової крихти в розчині. Вона повинна бути розмочена та розмішана в розчині. Крихту беруть 1/1 у співвідношенні до піску. На таких розчинах можна зводити і кам'янки для саун.

Коли ви будете класти передостанній ряд печі, його потрібно буде зрушити щодо попередніх рядів на ширину шва, а також покласти на нього лист покрівельної сталі 27х27 см.

В об’ємі даної статті неможливо пояснити всі тонкощі роботи з кладки печей. Якщо ви робите це вперше – подбайте про можливість отримання консультацій у хорошого практикуючого пічника. Тоді ваші зусилля не пропадуть дарма.

Як правильно розташувати піч можна подивитися на відео: