Цікаві факти про каміни

Що Вам говорять такі слова як печі каміни Везувій? Звичайно, Ми дуже мало знаємо про каміни і печі, хочеться поділитися цікавою інформацією.

Камін – це кам'яна ніша, в якій розкладається багаття і влаштований канал для відведення диму. Є припущення, що слово "кімната" походить від назви "камін", іншими словами це опалювальне приміщення.


Камін супроводжує людину протягом багатьох століть. Він отримав свій розвиток від примітивного відкритого вогнища і спочатку служив для опалювання приміщення і приготування їжі. При цьому дим розповсюджувався по всьому об'єму житла. Пізніше стали споруджувати над вогнищем отвір. Такі зміни відбувалися протягом кількох століть. Пізніше камін перемістився до однієї зі стін, і лише наступним кроком у його розвитку стало злиття топки і димаря зі стіною. Вже до XII століття каміни відповідали сучасним вимогам: вони мали прямий димар, примикали до стіни, частково або повністю вбудовувалися в стіну або споруджувалися в кутку зали.


У Середні століття каміни виготовлялися з тесаного каменю і відрізнялися великими розмірами, так що в них лицарі могли цілком засмажити бика. У часи Ренесансу вони вперше стали предметом серйозного інтересу художників. Портали робилися з граніту і мармуру, прикрашалися флорентійською мозаїкою. Їх композиція включала в себе колони, пілястри.

У Німеччині стала популярною кахельна обробка. Каміни в стилі модерн відрізнялися вишуканістю непрямих ліній, рослинних мотивів та використанням в обробці мармуру, кераміки, кованого та литого металу. У XIX столітті для художньої обробки топки стала застосовуватися вогнетривка цегла.

З розвитком камінів зростали різноманітність і вишуканість аксесуарів. Щипці для перевертання палаючих дров, спеціальна вилка для ворошіння палива, щітка на довгій ручці і совок для чищення топки, хутра для роздмухування вогню стали об'єктами художнього інтересу.

У XVIII столітті в побут увійшли кочерга для розбивання палаючого вугілля на дрібні шматочки, відерця і ящики для вугілля, які згодом змінили різьблені дерев'яні ящики і решітки для палива. У XIX столітті з метою захисту дерев'яної підлоги кімнати від потрапляння на неї палаючого вугілля стали встановлювати камінні екрани, що представляли собою твори декоративно-прикладного мистецтва, або спеціальні сітки, через які видно вогонь.

Історія каміна в Росії налічує пару століть, спочатку вони з'явилися в будинках багатих бояр, а потім, в епоху Петра I, – в інтер'єрах палаців. Камін був однією з відмінних привілеїв, дарованих Петром російському дворянству. У Росії так історично склалося, що камін став показником рівня та соціальної значущості господаря. Разом з розвитком і зміною напрямків в історії російського мистецтва камін послідовно пережив всі основні стилі – від розкішного бароко і чудового рококо через вигадливий модерн і строгий конструктивізм, відродившись в сьогоднішніх стилях техно і hightech.

Камін – це символ дому та тепла. У свідомості людини образ будинку традиційно пов'язується з вогнищем, тобто з місцем, яке об'єднує навколо себе, дає тепло, символізує життя, сім'ю, надійність і затишок. Існує думка, що каміну в будинку визначено бути в спеціально відведеному приміщенні – в камінній залі. Це очевидна помилка, з точки зору, як архітектури, так і дизайну інтер'єру. Камін органічно вписується в будь-яке приміщення – від кухні до спальні, більше того, в будинку камінів може бути і декілька.

Сьогодні інтерес до мистецтва каміна відроджується, і роль його в інтер'єрі житла надзвичайно велика. Сучасний камін дає тепло і представляє неповторне видовище живого вогню, граючого полум'я, створюючи в будинку відповідний настрій і атмосферу.