Останнім часом рентабельність агрокомпаній сильно похитнулася, а взимку можуть ще й відключити газ. Як вітчизняним агрофірмам знайти додатковий заробіток і вирішити «газову проблему» розберемося в даній статті.
Звернемося до зарубіжного досвіду. Як виявилося, господарства Європи вже давно почали вирішувати «газову проблему» своїми силами. І це виявилося настільки ефективно, що отримало навіть державну підтримку. Йдеться про пеллети.
Пелети (або «паливні гранули») представляють собою сировину рослинного походження, що служить ефективною заміною викопного палива – нафти, газу і вугілля.
Теплотворна здатність 1 кг такого палива складає до 5,4 кВт × год, що порівняно з 0,5 л дизельного палива або 1,5 кг дров. При згорянні пелетів викид CО2 в атмосферу практично дорівнює 0, а зольність становить лише 0,5-3%. Оскільки викиди пелетних котлів і печей дуже низькі, вони можуть спалюватися в тих областях, які мають обмеження зі спалювання деревини або вугілля. Пелети не викликають алергічних реакцій і не схильні до самозаймання.
Євросоюз не бажає залежати від примх країн, що постачають свою природну сировину, адже так вийшло, що країни, в надрах яких лежить паливо, мають вельми своєрідний політичний режим і уявлення про цивілізованість. Тому, оцінивши ефективність і екологічність такого палива, Європа практично в примусовому порядку стала переходити з нафти і газу на пелети.
Лідирують в Євросоюзі, як за виробництвом, так і за споживанням пелет Швеція і Данія. А високий щорічний приріст пеллетного ринку пояснюється жорсткими вимогами Євросоюзу.
У нашій країні до недавнього часу мало хто замислювався про альтернативне паливо, і, тим більше, про екологію. Тим не менш, в Україні працює цілий ряд підприємств, що виробляють пелети, і реалізують їх за кордоном. Тепер же, з подорожчанням газу (і ризику залишитися без газу взагалі), це паливо все більше стає затребуваним і в Україні.
Для застосування пелет в якості палива використовують спеціальні пелетні котли. Таке обладнання працює повністю автоматично, «заправляти» його паливом потрібно один раз в кілька днів, а при розширенні паливного бункера – аж до декількох разів за сезон. Обслуговування та чистка такого обладнання зводиться до мінімуму і займає 10-15 хвилин. Вартість пеллетного котла починається від 20 тис. грн., а окупитися він може буквально за кілька сезонів.
Наведемо орієнтовні витрати на опалення для різних видів палива (для приміщення з усередненими характеристиками) за інформацією ecokotly.com.ua:
Приблизна вартість складе (ціни на газ відповідають березню 2014 р.):
Висновків як мінімум два: перший – при витраті газу більше 6000 м3/рік (будинки 250-450 м2) вартість газу та пелети сумірна, а понад 12000 м3/рік (будинки більше 500 м2), опалення пелетами дешевше; другий – опалювати будинки електрокотлами занадто дорого.
В результаті – для комерційної нерухомості завжди вигідніше опалюватися пелетами, а в разі відсутності газу такий тип палива буде ефективним для будь-яких приміщень.
При чому ж тут агрофірми? А при тому, що пелети отримують з відходів деревообробної промисловості (тирси і трісок), торфу і (увага!) відходів сільського господарства – відходів кукурудзи, соломи, відходів круп'яного виробництва, лушпиння соняшника, курячого посліду і т. д. В результаті матеріал для виробництва пелет можна знайти в кожному фермерському господарстві. А будівництво та оснащення цеху з виробництва пелет обійдеться не вище вартості одного (!) трактора середнього цінового діапазону. За оптимістичними прогнозами цей цех може окупитися навіть за один рік.
Таким чином, агрофірми зможуть вирішити цим відразу три проблеми: перестати бути залежними від газу, отримати додатковий заробіток, ще й позбутися від зайвих с/г відходів.