Енергозбереження не буде

Попереднє керівництво України планомірно збільшувало російську частку у структурі імпортованого газу.

За останні п'ять років цей показник зріс з 58% до 99%, зробивши державу заручником північного сусіда.

Дешевий газ сприяв відмові від твердого палива для опалення, старі котли демонтувалися.
За кілька місяців до опалювального періоду виявилося, що достатньої кількості газу у сховищах накопичити не вдалося.

Кабмін прийняв постанову про скорочення споживання газу теплопостачальними підприємствами на 30% порівняно з минулим сезоном. Від бюджетних установ з власними котельнями вимагається скоротити споживання газу на 10%. Оскільки минулий опалювальний сезон був теплим, зменшити споживання буде непросто.

За останні десять років в країні діяли кілька загальнодержавних програм з різними назвами, але єдиним призначенням - досягти економії енергетичних носіїв. Планований відсоток економії становив 10-15% за п'ять-сім років або 2-3% на рік.

У згаданій постанові уряду пропонується зменшити споживання газу на 10-30% за півроку, що не видається здійсненним. Однак минулі держпрограми передбачали зменшення споживання енергоносіїв, а не заміну одного енергоносія іншим.

Кабмін зробив наголос саме на останньому. Постановою №36 на фінансування відмови від газу виділено 500 млн грн, які розподілені між областями. Лише у Рівненській області від газу відмовляться близько 45 об'єктів.

Однак ці мільйони не скоротять споживання енергії. Причина проста: найбільші втрати - у мережах та у споживачів, а не при виробництві тепла. Перш ніж замінювати одні котли іншими, потрібно усунути втрати тепла.

Подібний ажіотаж щодо твердого палива можна було спостерігати десять років тому у Польщі. Там спочатку вклали кошти у повне оновлення систем постачання тепла - котельні та мережі - і лише згодом взялися утеплювати будинки.

В результаті потужності котелень сталі перевищували потребу у теплі. Котел працює найефективніше при номінальній потужності, а із зниженням потужності падає і його ККД. Через це довелося повторно замінювати і котельні, і теплові мережі. Україні можна і не робити цієї помилки.

Якби ці 500 млн грн були витрачені на енергоефективність, вдалося б створити 200-800 робочих місць - окрім економії енергії. Не варто забувати, що у разі масового переходу на опалення деревиною, її може не вистачити усім бажаючим. Нове дерево не виростає за три місяці.



В Україні щороку є 4,4 млн куб м дров для спалювання. Котел для опалення середньої школи використовує за сезон близько 1 тис куб м деревини. Нескладно порахувати, що деревини вистачить для 4 400 котлів. Лише шкіл в Україні 19 тис, тобто опалення деревиною навіть третини з них неможливо забезпечити.

Щодо спалювання "некомерційної деревини", то далеко не всю її можна споживати. При видаленні з лісу мертвої деревини його біологічне розмаїття зменшується і він поступово перетворюється на парк.

Відмова від природного газу стала серйозним викликом для України, однак уряд відповів на нього лише короткотерміновим порятунком.

Заміна котлів не вирішує проблеми надмірного споживання енергії в житлово-комунальному та бюджетному секторах. Якщо уряд не почне її вирішувати, ситуація з "гарячковою економією" повториться ще не раз.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.