Голландський рецепт енергетичної незалежності

Україна, Євросоюз та Росія наприкінці минулого тижня завершили тривалі переговори про тимчасові умови поставок російського газу на зимовий період. А навесні Київ знову і, швидше за все, не востаннє, буде змушений повернутися до цих надскладних переговорів. Чи є у нас ресурси, щоб позбутися енергетичної залежності від Росії? Після тривалого дослідження, проведеного в Україні, нідерландські вчені з Вагенінського університету та дослідницького центру прийшли до позитивного висновку – так, якщо країна використовує свій потенціал з виробництва біопалива.

Голландські вчені разом з українськими партнерами з'ясували: впровадивши технологію з переробки біомаси, Україна може отримати такі ж обсяги палива, які вона імпортує з РФ.

"За оцінками, потенціал України на найближчі роки становить близько 60 мільйонів тонн речовини. Якщо ви використовуєте її і будете мати систему ефективної переробки цієї біомаси, зможете заощадити до 30 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Так склалося, що ця цифра якраз і збігається з обсягами газу, який Україна на даний момент імпортує", – розповів кореспондентові Укрінформу спеціаліст відділу досліджень харчування та біоматеріалів Вагенінського університету та дослідницького центру Уолтер Елберс.
 
На питання, чи означає це, що Україна могла стати повністю незалежною, експерт відповів ствердно: "В цілому, ви точно могли б".

Робота над проектом почалася в 2010 році. За цей час голландські вчені проаналізували можливість переробки трьох видів "енергетичних" рослин – соломи, очерету й проса на пелети (невеликі спресовані "цеглинки", зручні для транспортування і зберігання, з яких можна отримати значну кількість енергії при спалюванні).

В ході проекту, профінансованого головним чином за рахунок спеціальних голландських програм, вчені з'ясували, чи можна побудувати стабільну систему переробки біоречовин в Україні.
 
"Нідерланди – невелика країна, і наш власний потенціал з виробництва біомаси відносно незначний. Але разом з тим Нідерланди – важливий транспортний хаб для Західної Європи, і багато сировини імпортується саме через нашу країну. Біомаса – це нова сировина, тому важливо розуміти, як налагодити ефективну систему виробництва, транспортування та переробки", – розповідає Елберс.
 
Повертаючись до можливостей Української держави, він продовжує: "Ідея полягає в тому, що солома доступна в Україні в дуже великих обсягах, її можна отримувати влітку і восени. Очерет теж доступний в окремих зонах, і його можна збирати взимку. Крім того, непридатні для інших культур території можна засіяти, наприклад, просом".

За словами дослідника, велика частина цих агропромислових відходів в Україні просто марнується: "Ви самі знаєте, в Україні відходи на полях часто просто спалюють. Таким чином, цей ресурс поки не цінується, хіба що переробляється в добрива. А він міг би бути використаний для заміщення природного газу при опаленні. І це може бути рішенням для України", – підкреслює Елберс.
 
Для економних голландців така ситуація неприпустима. Навіть після акції проти російської заборони на ввезення овочів – томатної битви, влаштованої в Амстердамі, – всі зіпсовані помідори були зібрані і відправлені на біопаливо.

"Ми підраховували потенціал Нідерландів щодо використання наших власних посівів. Ця цифра становить близько 13-16 мільйонів тонн сухої речовини, яка могла б бути використана для виробництва тепла і електрики. Тобто це те, що ми будемо використовувати в Нідерландах в найближчі роки. Отже , 60 мільйонів тонн, які могла б мати Україна, – насправді дуже велика, але реалістична цифра", – відзначає експерт.
 
Ця система не може запрацювати вже завтра, зауважує науковець. Однак мова йде і не про десятилітті, підкреслює він. "Багато технологій і знань вже існує. Вам не потрібно шукати нову культуру, не потрібно починати з нуля", – говорить Елберс.
 
Втім, необхідно оновити систему опалення, пристосувавши її до біомаси, підвищити енергоефективність систем і налагодити стабільну мережу поставок.

"Необхідно побудувати мережу надійних партнерів, в якій люди зможуть покластися один на одного. База для цього є, але систему треба запровадити", – акцентує учений.
 
При цьому, за його словами, при застосуванні правильно підібраних технологій вплив на екологію від такого палива, яке теоретично вважається більш забруднюючим, ніж природний газ, буде зведено до мінімуму.

На перший погляд, ці розрахунки звучать вельми оптимістично, а реалізація настільки масштабних проектів здається фантастикою. Однак голландський учений переконаний: такі проекти економічно вигідні, тому знайти для них кошти можливо.

"Коли ми провели підрахунки, то побачили, що в цілому біомаса дешевше природного газу. На даний момент можна виробляти пелети з очерету по 90 євро за тонну або навіть дешевше. При такій ціні вартість цього енергетичного ресурсу може конкурувати з натуральним газом. Тому тут є бізнес-інтерес", – зауважує Елберс. На його переконання, де є економічна доцільність, там знайдуться і кредитні кошти. А якщо інвестор знатиме, що в Україні є надійні партнери і постачальники, – ця сфера стане по-справжньому цікавою.

"Ми знаємо, що Україна – складна країна для ведення бізнесу. Тому ми говоримо одне: приберіть невиправдані ризики. Якщо ти знаєш, що точно отримаєш свою біомасу, цей бізнес стає вельми привабливим".