Незважаючи на очевидні переваги, які пропонує повітряне опалення приватного будинку, ця технологія не є широко поширеною в нашій країні. Тим не менш, західні компанії, зайняті в сфері заміського будівництва, віддають перевагу саме повітряному опалення, зважаючи відмінні показники економічності.
Основні переваги
Повністю змонтована установка повітряного опалення, включаючи мережі повітропроводів, займає порівняно мало місця. Для її функціонування в будинку з великою площею не буде потрібен монтаж додаткового обладнання, що помітно знижує вартість установки і обсяг попередніх ремонтних робіт.
Додатковим бонусом систем повітряного опалення є можливості з кондиціонування і вентиляції всього будинку. Надходження чистого повітря відбувається найбільш природним шляхом. Необхідність покупки дорогого устаткування для кондиціонування повністю відпадає.
Сучасні системи повітряного опалення приватного будинку оснащуються автоматичними механізмами регулювання температури повітря у всіх приміщеннях, контролю над вологістю повітря і іншими параметрами. При цьому необхідність участі в їх роботі з боку людини мінімальна.
Принцип роботи
Типова система діє згідно з фізичними властивостями повітряних мас, що опускаються або піднімаються в залежності від відносної температури певного шару. Початкове нагрівання повітря відбувається в теплогенераторі, звідки воно піднімається за допомогою повятроводів, поширюючись по всіх приміщеннях. Поступово остигаючи, повітря опускається і повертається через решітки повітрозабірника назад в систему.
Природна конвекція може бути посилена за допомогою додаткових вентиляторів, що нагнітають тиск і прискорюють процес циркуляції. Подібний механізм доречний у разі регулярних температурних перекосів в приміщеннях, наприклад, при частому відкритті вікон.
Прискорений оборот повітря сприяє швидшому прогріванню будинку. Однак роботі подібної системи може супроводжувати шум, що виходить із системи вентиляції.
Щоб повітряне опалення будинку змогло ефективно працювати у всьому будинку без виникнення суттєвих втрат тепла, система вентиляції повинна враховувати всі особливості будови (площа, висота кімнат, відстань до найбільш віддалених приміщень). Рекомендована довжина базової лінії теплопроводу не повинна перевищувати 30-40 метрів, а периферійних відгалужень – 15-20 метрів. У ряді випадків рекомендується встановлювати кілька теплових генераторів, які обслуговують окремі ділянки будівлі.
Вибір котла
При виборі цього ключового елемента системи слід керуватися, насамперед, доступним типом палива, яке буде використовуватися для опалення. Найбільш поширеними модифікаціями теплогенераторів є дизельні, електричні та газові котли.
У кожного варіанту свої переваги і рекомендована область застосування. Рідкопаливні котли та генератори тепла на зрідженому газі потребуватимуть додаткових резервуарів для палива. Правила експлуатації подібного обладнання також вимагають механізми для забезпечення пожежної безпеки та продуманої системи відводу продуктів згоряння.
Установка газового і електричного обладнання набагато простіше – досить лише підключитися до відповідного джерела енергії. Проте в даному випадку вкрай не бажані перебої в подачі газу, а лінія електропередачі повинна мати достатню потужність для нормального функціонування системи.
Слід зазначити, що в повітряних опалювальних системах перехід з одного типу палива на інший здійснюється досить просто, часто обмежуючись лише зміною пальника.
Система вентиляції
У приватному будівництві застосовуються повітроводи з прямокутним або круглим перетином. У першому випадку повітропровід буде виглядати більш естетично, крім того в цьому випадку значно спрощуються монтажні роботи. Повітроводи з круглим перетином забезпечують більш ефективне проходження повітряного потоку, за рахунок кращих аеродинамічних властивостей.
У будь-якому випадку необхідно потурбуватись про ізоляцію вентиляційних труб на ділянках можливих втрат тепла. Наприклад, на зовнішніх стінах будівлі або не опалювальних приміщеннях.
Розподільники і заборники беруть участь у безпосередньому повітрообміні між системою опалення та житловими приміщеннями. Додатково встановлюються фільтри, різні освіжувачі та зволожувачі, які помітно збільшують якість повітря.
Попит на повітряне опалення приватного будинку постійно зростає. Все більше домовласників переконується в ефективності подібного варіанту опалення. Безмежні можливості автоматичного контролю основних параметрів повітря, що забезпечують комфортне проживання в будинку, не має близьких аналогів серед систем опалення іншого типу.
Основні переваги
Повністю змонтована установка повітряного опалення, включаючи мережі повітропроводів, займає порівняно мало місця. Для її функціонування в будинку з великою площею не буде потрібен монтаж додаткового обладнання, що помітно знижує вартість установки і обсяг попередніх ремонтних робіт.
Додатковим бонусом систем повітряного опалення є можливості з кондиціонування і вентиляції всього будинку. Надходження чистого повітря відбувається найбільш природним шляхом. Необхідність покупки дорогого устаткування для кондиціонування повністю відпадає.
Сучасні системи повітряного опалення приватного будинку оснащуються автоматичними механізмами регулювання температури повітря у всіх приміщеннях, контролю над вологістю повітря і іншими параметрами. При цьому необхідність участі в їх роботі з боку людини мінімальна.
Принцип роботи
Типова система діє згідно з фізичними властивостями повітряних мас, що опускаються або піднімаються в залежності від відносної температури певного шару. Початкове нагрівання повітря відбувається в теплогенераторі, звідки воно піднімається за допомогою повятроводів, поширюючись по всіх приміщеннях. Поступово остигаючи, повітря опускається і повертається через решітки повітрозабірника назад в систему.
Природна конвекція може бути посилена за допомогою додаткових вентиляторів, що нагнітають тиск і прискорюють процес циркуляції. Подібний механізм доречний у разі регулярних температурних перекосів в приміщеннях, наприклад, при частому відкритті вікон.
Прискорений оборот повітря сприяє швидшому прогріванню будинку. Однак роботі подібної системи може супроводжувати шум, що виходить із системи вентиляції.
Щоб повітряне опалення будинку змогло ефективно працювати у всьому будинку без виникнення суттєвих втрат тепла, система вентиляції повинна враховувати всі особливості будови (площа, висота кімнат, відстань до найбільш віддалених приміщень). Рекомендована довжина базової лінії теплопроводу не повинна перевищувати 30-40 метрів, а периферійних відгалужень – 15-20 метрів. У ряді випадків рекомендується встановлювати кілька теплових генераторів, які обслуговують окремі ділянки будівлі.
Вибір котла
При виборі цього ключового елемента системи слід керуватися, насамперед, доступним типом палива, яке буде використовуватися для опалення. Найбільш поширеними модифікаціями теплогенераторів є дизельні, електричні та газові котли.
У кожного варіанту свої переваги і рекомендована область застосування. Рідкопаливні котли та генератори тепла на зрідженому газі потребуватимуть додаткових резервуарів для палива. Правила експлуатації подібного обладнання також вимагають механізми для забезпечення пожежної безпеки та продуманої системи відводу продуктів згоряння.
Установка газового і електричного обладнання набагато простіше – досить лише підключитися до відповідного джерела енергії. Проте в даному випадку вкрай не бажані перебої в подачі газу, а лінія електропередачі повинна мати достатню потужність для нормального функціонування системи.
Слід зазначити, що в повітряних опалювальних системах перехід з одного типу палива на інший здійснюється досить просто, часто обмежуючись лише зміною пальника.
Система вентиляції
У приватному будівництві застосовуються повітроводи з прямокутним або круглим перетином. У першому випадку повітропровід буде виглядати більш естетично, крім того в цьому випадку значно спрощуються монтажні роботи. Повітроводи з круглим перетином забезпечують більш ефективне проходження повітряного потоку, за рахунок кращих аеродинамічних властивостей.
У будь-якому випадку необхідно потурбуватись про ізоляцію вентиляційних труб на ділянках можливих втрат тепла. Наприклад, на зовнішніх стінах будівлі або не опалювальних приміщеннях.
Розподільники і заборники беруть участь у безпосередньому повітрообміні між системою опалення та житловими приміщеннями. Додатково встановлюються фільтри, різні освіжувачі та зволожувачі, які помітно збільшують якість повітря.
Попит на повітряне опалення приватного будинку постійно зростає. Все більше домовласників переконується в ефективності подібного варіанту опалення. Безмежні можливості автоматичного контролю основних параметрів повітря, що забезпечують комфортне проживання в будинку, не має близьких аналогів серед систем опалення іншого типу.