Предметом обговорення була можлива допомога Україні з боку Норвегії в пошуку правильних рішень для енергетичного сектору.
Ларс Халтбреккен (Lars Haltbrekken), голова Naturvernforbundet.
Відкриваючи першу панель, Олав Берстад екс-Посол Норвегії в Україні розповів про діючі програми підтримки урядом Норвегії реформ в Україні. Щороку країна виділяє близько 230 млн норвезьких крон, зокрема на підвищення безпеки та адміністративні вдосконалення. Фінансування проектів у сфері альтернативної енергетики здійснюється здебільшого через фонд NEFCO. Країна повністю готова допомагати із впровадженням Третього енергопакету, а також співпрацювати на бізнесовому рівні, зокрема у газовій сфері.
Зі слів Яни Бугрімової, координатора Координаційного центру економічних реформ при Президентові, Україна досі відкрита для інвесторів, сподівається на кооперацію та взаємну вигоду. Особливо актуальною є співпраця у сфері управління комунальною інфраструктурою (водо- і теплопостачання), враховуючи, що місцева влада готова пускати інвесторів.
Якуб Годзімірскі, професор Норвезького інституту міжнародних відносин, описав динаміку конфлікту на Донбасів трьох перспективах: з 1991, 2004 та 2013. Розглянувши серед можливих причин агресії «зіткнення цивілізацій» та інституційний провал, аналітик спробував пояснити поведінку РФ її зовнішньополітичними цілями.
В свою чергу Олексій Хабатюк наголосив, що основні енергетичні ризики для України криються у вугільному секторі, оскільки в зоні АТО перебуває близько половини українських шахт. Ще більш критичною ситуація є для наступного року, оскільки до жовтня треба вийти на 16 млрд кубометрів у ПСГ, відповідно, уряду треба знайти 3 млрд доларів на закупівлю 10 млрд кубометрів палива.
Зліва направо: Олексій Хабатюк, Якуб Годзімірскі, Олав Берстад, Юрій Урбанський
Під час обговорення доповідачі ділилися своїм баченням рятівних кроків для України. Виконавчий директор НЕЦУ Юрій Урбанський стартував з позиції, що Україна має нарешті підвищити тарифи, щоб пережити кризу і почуватися легше. Олексій Хабатюк додав, що процес має йти збалансовано між різними енергоносіями, враховуючи фактор девальвації.
У свою чергу Олав Берстад сказав: «Путін продемонтрував свій страх, що Україна стане частиної ЄС, більше того довів, що ЄС не зникне. Завдання для України лишились прості – залучати інвесторів у газовий сектор і слідкувати з тим, як ведуться розрахунки».
В рамках другої панелі Ірина Головко, Національний координатор «CEE Bankwatch Network» в Україні розповіла, що на основі аналізу інвестпакету ЄБРР/ЄІБ очевидною є мала ефективність банківських інвестицій у електроенергетичну інфраструктуру. Замість того міжнародним донорам радять диверсифікувати інвестпортфель, фокусуватися на підтримці локальних енергоджерел та еко-проектах.
Артур Денисенко, Координатор енергетичної програми НЕЦУ наголосив, що на користь безпеки та за умов девальвації національної валюти Україна більше не може дозволити собі імпортувати енергоресурси. У зв’язку з цим нагальним є розвиток енергоефективності та енергозбереження. Першочерговими кроками, відтак, є підвищення тарифів до ринкового рівня, впровадження 100%-вого обліку тепла і газу в домогосподарствах, перехід на індивідуальні теплопункти, масове утеплення і модернізація житлового сектору, впровадження когенерації у виробництві тепла (використовуючи біомасу).
Вікторія Тороп, "Українська енергетика"