Пелети з лушпиння соняшника — перспективи українського експорту

Оператори ринку твердого біопалива неодноразово звертали свою увагу на той факт, що пелети з лузги соняшника не до кінця розкрили свої перспективи на українському ринку незважаючи на той факт, що для країн Євросоюзу вони звичні.

Відзначимо, що в перебігу 2014 року і першого півріччя 2015 українськими підприємствами було експортовано 1396,3 тис. Тонн пелет з лушпиння соняшнику. При цьому з 220 компаній, які здійснюють подібну діяльність, в 2015 році експорт не здійснювали 115. Більш детальну інформацію про становище на ринку експорту пелет з лушпиння соняшника нам надав провідний аналітик Українського біопаливного порталу pelleta.com.ua Сергій Козлов.

Іван Прохоров: Добрий день, Сергій. Останнім часом уряд України підносить громадськості альтернативну енергетику, як якийсь рятівний круг, здатний не тільки виправити ситуація, що склалася на енергоринку, а й повністю замінити імпортні поставки газу. Чи так це?

Сергій Козлов: Добрий день. Дійсно, ситуацію в українській енергетиці можна назвати катастрофічною. Під питанням знаходиться сам опалювальний сезон 2015-2016, адже як заявив єврокомісар з енергетики Мігель Аріас Каньєте, для нормальної роботи українського газового господарства протягом зимового періоду необхідно закачати в газові сховища ще 5,5 млрд. кубометрів газу. До того ж, з ряду причин фактично провалені регіональні програми з енергозамещенію і впровадженню твердого біопалива, ініційовані в 2014 році кризовим енергетичним штабом під головуванням віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана. Всі ці проблеми природним чином відбилися і на українському ринку ВДЕ.

Іван Прохоров: Тут хотілося б уточнити, що альтернативна енергетика як така включає в себе безліч напрямків: від сонячної енергетики до паливних гранул. Як Ви вважаєте, на яке з них українським експортерам і виробникам слід звернути особливу увагу?

Сергій Козлов: Таким можна назвати виробництво та експорт пелет з лушпиння соняшника. Як свідчать дані, наведені в базі українських експортерів пелет з лушпиння соняшника 2014-2015, опублікованій Українським біопаливним порталом, з 220 представлених компаній в поточному році 115 не здійснює експорт або припинили господарську діяльність. Звичайно, 12% від загального обсягу експортерів збільшили обсяги експорту на 100 і більше відсотків, але поки що ці показники не є критичними.

Іван Прохоров: А який може бути причина? Можливо, виробництво та експорт пелет з лушпиння недоцільно в Україні?

Сергій Козлов: Ні, про це говорити не можна. Основною причиною є припинення польським урядом державного субсидування використання твердого біопалива на теплоелектростанціях. Це рішення, прийняте в кінці 2012 року, призвело до різкого скорочення експорту українських пелет з лушпиння соняшника, оскільки саме Польща була ключовим ринком збуту для українських виробників і експортерів цього виду твердого біопалива. Що ж стосується доцільності, то тут пелети з лузги соняшника можуть позмагатися з уже звичними деревними пелетами. Так, площа лісів в Україні становить лише 10500000 гектар і до того ж, основні масиви розташовані в західних областях. У свою чергу, тільки в цьому році площа сільгоспугідь, засіяних соняшником тільки в цьому році склала 5000000 гектар і це не межа. При цьому варто відзначити, що теплота згоряння деревних пеллет дорівнює 4100 кілокалорій, а пелет з лушпиння соняшнику - 4320, що дозволяє цим видам біопалива конкурувати на рівних.

Ще одним фактором, що перешкоджає успішному розвитку експорту українських пелет з лушпиння соняшника, є логістика. Більшість підприємств, що виробляють цей вид твердого біопалива, зосереджені в центральних і південно-східних областях країни і плече доставки продукції до польського кордону настільки велике, що в більшості випадків витрати на доставку складають близько 50% собівартості. Виходом з цієї ситуації міг би бути перехід на використання залізничного транспорту, що дозволяє відправляти великі партії продукції як навалом, так і в біг-бегах, але поки що це представляється нездійсненним внаслідок критичного рівня зносу вантажного вагонного парку України, відсутності розвиненої мережі під'їзних шляхів та високих тарифів на перевезення.

Іван Прохоров: На Вашу думку, яким буде майбутнє виробництва та експорту пелет з лушпиння українського виробництва?

Сергій Козлов: Якщо говорити про середньострокову перспективу, то цілком можна очікувати підвищення активності на внутрішньому ринку, який ще не сформувався. Причинами цього можуть служити як поступове підвищення попиту усередині країни, так і залежність українських виробників від кон'юнктури європейських ринків, в першу чергу, ринку Польщі, що є основним споживачем українських пелет з лушпиння соняшника. Що ж стосується експорту, то тут поки рано говорити про яке-небудь поліпшення ситуації, адже українські пелети з лузги соняшника поставлялися в основному в Польщу, а тепер ці обсяги закриваються польськими виробниками, які продають свою продукцію за цілком конкурентною ціною. Таким чином, українським експортерам необхідно переорієнтуватися на інші ринки збуту, наприклад на ринок Німеччини та Італії, де вже досягнуті певні успіхи.