«Зелена» енергія для України як рятувальне коло для потопаючого — воно немає альтернативи і водночас здатне зберегти життя.

Для будь-якої держави час змін завжди складний. І сьогодні ми бачимо, більше того, на собі відчуваємо дію багатьох криз, які останнім часом аж занадто розгосподарювалися в Україні. Одна з них — енергетична. Вийти із ситуації допоможе впровадження альтернативних газу джерел енергії. Не дивлячись на те, що це новий і малознайомий процес для більшості українців, але він розпочався і починає набирати оберти.
 
Законодавство

Держава напряму зацікавлена в заміщені природного газу, а тому гарантує свою підтримку виробникам та користувачам «зеленої» енергії. Розроблені далекоглядні плани щодо її впровадження, створені певні пільги, субсидії тощо. Так, зі слів голови відділу з використання альтернативних джерел енергії Держагентства енергоефективності Наталії Лагутіної, є декілька основних законодавчих положень для підтримки «зелених» технологій.
 
1. Національний план дій до 2020 року — це масштабний проект із впровадження альтернативних газу джерел енергії. При його виконанні в кінцевому результаті в Україні частка відновлювальної енергії повинна становити 11%;
 
2. «Зелений тариф» — програма покращення умов ринку для виробників електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Вона досягається завдяки підняттю тарифів для споживачів «зеленої» електроенергії;
 
3. Постанова Кабміну №791, директива №798, яка передбачає розробку критеріїв по стабільному паливу, а також надає стимул виробникам біопалива;
 
4. Постанова Кабміну №491, що гарантує фінансову підтримку держави фізичним особам, які перейшли на альтернативні джерела енергії. Тобто держава компенсує 20% тіла кредиту на енергетичне обладнання, що працює не на природному газі. Але сума компенсації не може перевищувати 5000 грн. Поки що це здійснюється через «Ощадбанк», але в майбутньому цим планує зайнятися і «Укргазбанк». Цією програмою вже скористалося 924 домогосподарства, яким було перераховано 440 тис. грн;
 
5. Розпорядження №1014Р — це план скорочення споживання природного газу до 2017 року. Воно зобов’язує місцеві органи влади надавати бюджетні кошти перш за все на підтримку альтернативних джерел енергії. За виконанням розпорядження здійснюється жорсткий державний контроль.
 
Як бачимо, прогрес в цьому напрямі є, але є і проблеми, які значно гальмують процес. Наприклад, податкові пільги для виробників «зеленої» електроенергії, які майже неможливо отримати (постанова Кабміну №444), загальна нестабільність в державі, а також відсутність спеціалістів у галузі альтернативного енергозабезпечення. Проте варто зазначити, що основні перепони є лише на шляху тих виробників електроенергії з альтернативних джерел, які пускають свою електрику в загальну мережу. А для тих, хто виробляє і сам користується нею, труднощів набагато менше.


 
Твердопаливні котли

Заміщувати енергію природного газу здатні практично всі види альтернативних джерел енергії, але наразі зосередимось на твердопаливних котлах, оскільки вони є дешевшими у встановленні та більш практичними в обслуговуванні, ніж, наприклад, вітрові установки.
 
Як їх може використати пересічний фермер на практиці? Застосувань безліч — починаючи від опалення приміщень у холодні періоди (свого дому чи будівель для утримання тварин) і закінчуючи сушінням зерна на своїх елеваторах. Їх використання значно скоротить витрати та зробить фермера більш незалежним та гнучким в сьогоднішньому непевному середовищі.
 
Є такі основні типи котлів:
 
1. Чавунні твердопаливні (призначені для спалення вугілля та дров. Паливо в них згорає досить швидко, 3-4 год.).
 
2. Піролізні котли, або котли подвійного згорання (характерна особливість — наявність двох камер згоряння: у першій відбувається первинне горіння — в цій камері штучно створюється дефіцит кисню, що призводить до процесу піролізу і генерації синтезу газу. В другій камері відбувається догорання синтезу газу. Основним видом палива для цього виду котлів виступає деревина, бажано твердих порід. Час горіння такого котла на одній закладці — від 6 до 10 годин. ККД при цьому досягає 90%.)
 
3. Пілетні котли (працюють на гранульованій, спресованій деревині — пілетах. Він автоматично розпалюється та може за допомогою шнека самостійно підсипати необхідну кількість палива. Час горіння котла залежить виключно від ємності бункера. В окремих випадках такі котли комплектуються пневмоподачею палива зі сховища. Для них воно завозиться один раз в сезон, далі весь процес автоматизований. Єдиним недоліком є неможливість спалювати що-небудь, крім деревних гранул)
 
4. Котли тривалого горіння працюють переважно на дровах і тирсі, але можна використовувати вугілля та суміш вугілля, торфу і дров. На деревині час горіння становить від 12 годин до двох діб. Це досягається таким чином: камера згоряння влаштована так, що горіння в ній відбувається зверху вниз, при цьому паливо не горить відкритим полум’ям, а тліє. Запас палива в котлі — близько 50 кг. Великою перевагою є його універсальність — можна спалювати різні види палива: дрова, торф, брикети, вугілля, тирсу, тріски.
 
Інжекторний — новий тип котлів

Нещодавно в Києві IBCenter організував семінар для виробників біопалива. На ньому член Колегії Державного агентства лісових ресурсів України Олексій Пристая презентував новий тип котлів — інжекторний. З його слів, принцип дії цього котла такий самий, як і в інжекторному двигуні. Його доцільно використовувати для опалення великих об’єктів. Робоча температура становить близько 1400 ?С, а тому спалюється все, навіть шлак. Можна навіть спалювати резину, яка при згоранні в цьому котлі виділяє прозорий дим та майже не викидає в атмосферу шкідливі речовини. Перший такий котел нещодавно з’явився в Україні, а тому його точне ККД не пораховане, але становить приблизно 85%. Завантаження палива можна робити автоматично або вручну. У вже працюючому екземплярі паливо подається кожні 15 хвилин.
 
Також Олексій Пристая дав практичні поради для користувачів твердопаливних котлів. Він зауважив, що дуже важливим є встановлення на котел трикодового клапану. Ця деталь по суті є термостатом, який перешкоджає утворенню «точки роси». Також треба стежити, щоб вода в котел заходила при температурі не менше 60 ?С, бо в іншому випадку котел вийде з ладу в 3-4 рази швидше.

Твердопаливні котли — каталог та ціни:

Довгого горіння

Піролізні

Універсальні

 
Паливо

Всі описані котли працюють на деревині та вугіллі. Однак, враховуючи ситуацію на Сході країни, лишається один ресурс — дерево. Питання палива є вкрай важливим, оскільки проект, особливо великий, слід реалізовувати лише після отримання гарантованого джерела сировини. Інакше він опиниться під загрозою. Чи є в Україні достатньо ресурсів? Де їх можна придбати? І як? На ці та інші питання на спеціалізованому семінарі IBCenter відповів Віталій Атаманчук, заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України. Він зауважив, що держава має план розвитку багаторічних енергетичних культур на землях, що непридатні для ведення сільгоспробіт чи для лісового господарства, але певний вид дерева вимагає відповідних умов.
 
Cьогодні Україна щорічно заготовляє 6,8 млн т деревини. З них 3,6 млн т — технологічні, а 3,2 млн т можна використовувати як паливо. З них експортується 1,3 млн т, а 1,6 млн т реалізується в Україні. Поки що попит на цю деревину відносно невеликий. Із загальної кількості лише 300 тис. т йде споживачам та 200 тис. т — підприємствам, решта — 1,1 млн т спалюється. Саме цей залишок Лісове господарство готове запропонувати в якості біопалива. До того ж, після робіт із лісозаготівлі лишаються деревні відходи. Їх кількість сягає 1,5 млн т. Сьогодні, з метою розчищення посадок, вони спалюються, але їх теж можна використовувати в майбутньому.
 
По всій Європі та в Україні почалося всихання лісу. Лісове господарство бореться з цим, та померлі дерева теж можна використовувати як біопаливо. Наприклад, на теренах Західної України почалося всихання смерек. Всього засохло близько 14 млн м?, з них 60% може бути використано як альтернативне паливо.
 
Порядок купівлі деревини у Лісового господарства відбувається через аукціони. Їх недоліком є те, що ви купляєте деревину, яку заготовлять тільки в наступному кварталі. Однак загалом система аукціонів показала себе досить ефективною. Важливим моментом є і те, що сировина прив’язана до долара, і ціну на неї в майбутньому держава тримати не зможе. Але в Німеччині держава також не регулює ціну на біопаливо — її встановлює ринок. В їхньому випадку держава допомагає цій сфері лише дотаціями.
 
Загалом при розумному використанні, створенні ділянок з вирощування багаторічних енергетичних культур та якісному плануванні, деревини на найближчі роки виробникам альтернативної енергії має вистачити. В цьому питанні важлива обережність. Не треба забувати, як європейці в часи Промислової революції зрубали всі ліси. І на теперішній час в Європі немає жодного первісного лісу — всі вторинні.
 
Отже, як бачимо, можливості для розвитку цього виду альтернативної енергії в Україні є. Процес пішов, але його потрібно постійно підживлювати новими технологіями, якіснішим та ефективнішим використанням ресурсів. Будемо сподіватися, що альтернативна енергія, зокрема і біопаливо, стане тим мечем, який нарешті розрубає кільця пітона енергетичної кризи в Україні.