Як зробити опалення в приватному будинку

Зміст:

1. Самостійне облаштування системи опалення: коли найкраще зайнятися роботами
1.1 Основні агрегати і вузли обігрівальної системи заміського будинку
1.2 Система опалення в заміському будинку: основні види та особливості
1.3 Види котлів для водяного опалення
2. Схеми розводки труб для систем водяного опалення
3. Монтаж системи опалення в приватному будинку: особливості
4. Висновок

Опалення приватного будинку дуже багато значить для комфорту проживання в заміському котеджі. Від того, наскільки якісно і грамотно спроектована система обігріву безпосередньо залежить не тільки температура в будинку, але також і щомісячні витрати на оплату енергоносіїв. Тому, ще перед початком будівельних робіт зі зведення будинку, важливо знати, як зробити опалення своїми руками, приклавши мінімум зусиль і витрат.

В наш час, коли блага цивілізації вже добралися навіть до віддалених сіл, а сучасні технології і матеріали коштують зовсім недорого, кожному власнику заміського котеджу під силу самостійно обладнати систему обігріву свого об'єкта нерухомості на власний розсуд.

Існує безліч способів зробити систему опалення в будинку, які відрізняються один від одного конструктивними особливостями, а також типами застосовуваних енергоносіїв та іншими елементами. Звичайно, для отримання максимально повної картини, кожен з видів варіантів слід детально розглянути.

САМОСТІЙНЕ ОБЛАШТУВАННЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ: КОЛИ НАЙКРАЩЕ ЗАЙНЯТИСЯ РОБОТАМИ

Багато власників заміської нерухомості, які бажають дізнатися, як правильно зробити систему опалення, задаються питанням про сезон виконання подібних монтажних робіт, а також етапи будівництва. Це досить актуальні і важливі питання, від підходу до яких безпосередньо залежить якість роботи системи обігріву в цілому і витрати на неї, в загальному.

Для початку слід зазначити, що саморобне опалення найкраще монтувати в котеджі навесні або влітку. Чому? Та хоча б з міркувань простоти монтажу, доступності матеріалів і, звичайно ж, плюсової температури за вікном. Прислів'я про те, що потрібно готувати сани влітку тут актуальне, як ніколи.

Що ж стосується етапу будівельних робіт, коли ми робимо опалення своїми руками, то тут власнику об'єкта надається повна свобода. Єдина рекомендація – найкраще монтувати опалювальну схему в той момент, коли в будинку ще не виконані оздоблювальні роботи – так можна заощадити не тільки час, але ще й фінанси.
 
ОСНОВНІ АГРЕГАТИ І ВУЗЛИ ОБІГРІВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАМІСЬКОГО БУДИНКУ

Ще один момент, який потрібно знати, перед тим як зробити систему опалення самому, це з чого ж складається сучасний обігрів для заміського будинку. Слід зазначити, що в схемах все досить просто і нехитро: «серцем» опалення є котел, від якого нагрітий до певної температури теплоносій надходить по трубах до радіаторів.
 
Крім, власне, названих вище елементів, в системи «зроби сам опалення» включають також всілякі дрібні деталі. Серед таких елементів можна виділити: розширювальні бачки (компенсують температурні розширення теплоносія), фітинги (з'єднання для труб), клапани, манометри, регулятори температур. Також, якщо передбачається примусова циркуляція теплоносія в системі, знадобиться установка ще одного функціонального елемента – циркуляційного насоса опалення.

СИСТЕМА ОПАЛЕННЯ В ЗАМІСЬКОМУ БУДИНКУ: ОСНОВНІ ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Для того щоб знати як правильно зробити опалення в приватному будинку, для початку розглянемо найбільш поширені види систем. В першу чергу, саморобна система опалення розділяється на типи за теплоносієм, який, власне, і віддає тепло для обігріву приміщень.

Найбільш поширеними видами схем обігріву, які можна легко змонтувати своїми руками, можна назвати:

• Водяне опалення. Система із замкнутим контуром, по якому циркулює нагріта котлом вода. Після завершення руху по контуру (через всі труби і радіатори, встановлені в приміщеннях) теплоносій знову повертається в генератор теплоти для повторного нагріву.

Для того щоб знати, як робити опалення даного виду потрібно обов'язково розібратися в типах котлів, які використовуються для нагріву теплоносія. В принципі, для водяної системи опалення підходять агрегати, що працюють на будь-якому паливі, адже надати потрібну температуру теплоносія даної категорії досить просто, не знадобиться великих потужностей і витрат пального.

Особливістю водяної системи опалення, можна назвати наявність спеціального розширювального бака, який допомагає збирати зайву рідину. Також, перед кожним радіатором (в разі необхідності) встановлюються терморегулятори, які допомагають контролювати температуру в приміщенні.

За необхідністю можливий монтаж циркуляційного насоса, автоматичного повітрявідводчика, запобіжних і запірних клапанів, часто монтується гідравлічний розподільник для опалення;

• Парове опалення. Має досить цікавий принцип реалізації: котел гріє воду під тиском до температури кипіння, аж до утворення пари. Після, отриманий теплоносій йде в батареї, де віддає своє тепло, конденсується в воду і повертається в котел. Повітря, яке є в системі, видавлюється більш гарячою парою, що виключає заповітрювання та інші проблеми, властиві водяним опалювальним схемами.

В даний час за принципом повернення конденсату в котел паровий обігрів для заміського котеджу можна розділити на кілька систем: відкриті (розімкнуті, з баком для збору конденсату і його подачі в котлі) і закриті (конденсат повертається в генератор теплоти по широкій трубі);

Порада. Парове опалення не часто використовується в заміських будинках (основна сфера використання – виробничі підприємства), так як обладнання для нього занадто громіздке і вимогливе до якості обслуговування. Але, все ж, в деяких випадках подібні системи можна використовувати (і досить ефективно) для якісного обігріву заміського будинку.

• Повітряне опалення. Перед тим як самому зробити опалення даного типу, важливо пам'ятати, що обладнується повітряний обігрів тільки на початкових етапах будівництва, в готових будинках зробити це просто неможливо (ну, або занадто складна і витратна справа).

Принцип дії такої саморобки такий: генератор теплоти нагріває повітря до певної температури, встановленої спеціальною апаратурою.

Після, повітря піднімається по повітроводам в приміщення і виходить під стелею, витісняючи холодне повітря, яке, як правило, накопичується під вікнами і дверима. Повітря, температура якого нижче, по повітроводам подається до генератора тепла, де нагрівається і знову подається в приміщення.

В даний час для систем повітряного обігріву інструкція передбачає кілька видів циркуляцій повітряних мас, зокрема, гравітаційну і примусову.

У першому випадку повітря переміщається через різницю температур (недолік – порушення циркуляції при відкритих дверях і вікнах), тоді як для роботи примусової циркуляції потрібне спеціальне обладнання (найчастіше, вентилятори).

Якщо розглядати повітронагрівачі, то, по суті, вони є тими ж котлами опалення. В якості пального в них можуть використовуватися найрізноманітніші речовини, починаючи від гасу і закінчуючи газом або дизельним паливом. Відпрацьовані гази після відпрацювання виводяться в димар.

Порада. Щоб освіжати повітря в будинку під час експлуатації такої системи опалення важливо ще на етапі проектування передбачити облаштування в кожному приміщенні спеціальних вентиляційних каналів, з'єднаних із зовнішнім простором.

У сучасних повітряних системах опалення повітроводи можуть виготовлятися з різних матеріалів (як правило, це основні розподільники витрат на опалення), в тому числі металу, пластику або навіть текстилю. Залежно від особливостей приміщення, елементам надають круглу або прямокутну форму перетину;

• Електричне опалення будинку. Для того щоб знати як правильно робити опалення, слід спочатку з'ясувати, які саме існують варіанти електричного обігріву – за допомогою конвекторів, систем опалення «тепла підлога», а також стельових інфрачервоних обігрівачів.

Незалежно від типу використовуваного теплогенератора, у електричного опалення є один вагомий плюс – доступність. На відміну від того ж газу або навіть твердого палива, без яких водяний обігрів працювати не буде, електрика є в кожному населеному пункті.
 
Та й вартість його знаходиться в межах досяжності, що робить подібний обігрів оптимальним варіантом для кожного власника заміського будинку.

ВИДИ КОТЛІВ ДЛЯ ВОДЯНОГО ОПАЛЕННЯ

В даний час для систем водяного обігріву будинку можуть використовуватися різні котли (про це ми вже говорили раніше).

Правда, для ефективної, надійної та економічної роботи схеми опалення важливо грамотно підібрати генератор теплоти, виходячи не тільки з фінансових можливостей, але ще й з огляду на різні супутні фактори.

1. Котли на твердому паливі. В якості пального можуть використовуватися вугілля, дрова, палети, відходи деревного виробництва. Це найбільш універсальний тип теплогенераторів, здатний створити повноцінну автономну систему обігріву будинку;

Порада. Якщо вибір припав саме на твердопаливні котли, то слід обов'язково обладнати сухе і зручне сховище для палива.

2. Рідкопаливні котли. Особливо популярні дизельні агрегати, у яких висока тепловіддача і просте обслуговування. Серед недоліків саме котлів на рідкому паливі можна виділити: обов'язкова наявність ємності для палива, а також необхідність жорстко дотримуватися вимог техніки протипожежної безпеки. До того ж, ціна дизеля невиправдано висока;

3. Електричні котли. З кожним роком все частіше застосовуються в будинках з водяною системою опалення. Принадністю саме таких генераторів теплоти можна назвати компактні розміри, простоту і високі показники продуктивності.

Незалежно від типу використовуваного котла, потужність розраховується залежно від площі будинку, що має бути обігрітою. Приблизний підбір потужних характеристик наведено нижче, на фото в таблиці.

СХЕМИ РОЗВОДКИ ТРУБ ДЛЯ СИСТЕМ ВОДЯНОГО ОПАЛЕННЯ

Як показує практика, не дивлячись на існування безлічі варіантів, для забезпечення теплотою заміського котеджу сьогодні найбільш часто застосовуються системи водяного опалення. Обґрунтоване таке широке поширення порівняно невисокими витратами на облаштування, високими показниками ефективності обігріву та універсальністю опалення.

На сьогоднішній день системи водяного опалення можуть бути як одно-, так і двоконтурними. У першому випадку система тільки лише забезпечує будинок теплом, тоді як у другому ще й дозволяє отримувати гарячу воду. Саме двоконтурні системи водяного обігріву більш поширені в нашій країні, вони дуже зручні в експлуатації і дозволяють заощадити на установці додаткового обладнання.

За принципом руху теплоносія в системі всі схеми водяного обігріву можна розділити на кілька груп:

• Однотрубні системи. Теплоносій рухається послідовно від однієї батареї опалення до іншої. При цьому при переході в кожен новий радіатор температура води знижується. Така система хоч і коштує порівняно недорого, але практично не піддається регулюванню і складна в обслуговуванні;

• Двотрубні системи. Більш якісний і ефективний варіант для обігріву будинку. У даній схемі до кожного радіатора підводяться вже по дві труби, одна з яких з гарячою водою, а інша призначається для обратки. Підключається труба з гарячим теплоносієм паралельно до кожної з батарей;

• Колекторні схеми. Особливістю є розподільна шафа опалення, з якої теплоносій вже подається до кожного радіатора окремо завдяки колектору. Принади такої системи полягають в можливості тонкого регулювання температури теплоносія, а також простоті обслуговування.

МОНТАЖ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ В ПРИВАТНОМУ БУДИНКУ: ОСОБЛИВОСТІ

В першу чергу, перед початком будь-яких робіт, слід визначитися з видом опалювальної системи. Найоптимальнішим з варіантів прийнято вважати той обігрів, енергоносій для якого є найбільш поширеним в регіоні і економічним.

Наступним етапом монтажу обігріву в будинку можна назвати складання проектної документації. Слід зазначити, що звертатися потрібно тільки до відповідних проектних бюро, де фахівці грамотно і з урахуванням всіх вимог стандартів виконають відповідні розрахунки, складуть документи в повній відповідності з нормами. Тільки після цього можна приступати до вибору і придбання матеріалів, а також всього обладнання.

Насамперед в приватному будинку встановлюється котел опалення. Для будь-яких котлів (крім електричного) потрібно обов'язково передбачити відведення окремої кімнати – котельні, з вільним доступом до агрегату, якісною вентиляційною системою і стінами, виконаними з матеріалів, стійких до впливу полум'я і високих температур.

Весь подальший монтаж системи опалення для котеджу зводиться до установки циркуляційного насоса, колектора (якщо потрібно), трубопроводів і радіаторів. Обов'язково разом з радіаторами встановлюється і вся запірна і регулююча апаратура, термодатчики та інші елементи, що дозволяють створювати оптимальні умови для проживання.

Після повного монтажу всіх елементів опалювальної системи проводиться заключний етап – опресовування. Тільки по виконанню всіх робіт можна запускати систему і налагоджувати її нормальну роботу.
 
 
Опалення приватного будинку – важлива складова комфортного проживання за містом. Якщо до всіх нюансів і тонкощів процесу облаштування обігріву поставитися з розумом і слідувати вимогам норм і стандартів, то можна домогтися максимально продуктивної роботи та економічності.

У представленому відео в цій статті ви знайдете додаткову інформацію з даної теми.