Формально Україна розвиває всі види відновлюваної генерації, але з 100% станцій на біомасі або біогазі використовують в енергосистемі всього 5%.

Про це пише Діло.
gefest-top

Це не означає, що станції на біомасі в сільськогосподарській країні нікого не цікавлять. Сільськогосподарські холдинги перетворюють відходи в біогаз і електроенергію, інвестори розвивають цілі мережі котелень і теплостанцій на біомасі. З'являються навіть спеціалізовані холдинги, які об'єднують заготовку біомаси, власні станції і поставку тепла й електроенергії споживачам. Незважаючи на всі зусилля, в Україні використовується тільки 11,6% від наявного ресурсу біомаси. Чому так відбувається і як вирішують проблему?

Провал Національного плану

У 2014 р. був прийнятий Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 р. До цієї дати споживання газу в країні має скоротитися на 9,2 млрд куб. м, частка біоенергетики повинна збільшитися в 3,5 рази – 950 МВт електростанцій на біомасі та біогазі.

У середині 2017 р. було досягнуто тільки 38,7 МВт потужності. Прогрес у заміщенні природного газу біопаливом – близько 26%.

За даними Біоенергетичної асоціації України (БАУ), у 2015 р. виробництво біопалив та відходів зросло на 38% і еквівалентно 3,26 млрд куб. м природного газу. Але через експорт замістили тільки 2,63 млрд куб. м природного газу. За прогнозами БАУ, з такими темпами Національний план дій по ВДЕ нездійсненний. Із запланованих 7,2 млрд куб. м природного газу замістять тільки 4,11 млрд куб. м.

Але, як вважає глава БАУ Георгій Гелетуха, потенціал зростання використання біогенераціі вище у виробництві тепла: за цим показником з 5 млн тонн нафтового еквівалента в кінцевому енергоспоживанні країни, які потрібно мати до 2020 р., у 2015 р. досягли 2,1 млн тонн нафтового еквівалента.

Потенціал ресурсів

За даними БАУ за 2015 р., в Україні з усіх видів біопалива найбільш використовувані тільки деревина і лушпиння соняшнику – понад 80%. З 8,5 млн тонн деревини для енергетики спалюють понад 6,8 млн тонн дров і 829 тис. тонн тріски, на експорт йде 402 тис. тонн тріски. Деревина у гранулах або спалюється в Україні – 240 тис. тонн, або експортується – 150 тис. тонн.

Що стосується лушпиння соняшнику, то вже у 2015 р. використовувалося понад 81% доступного ресурсу: з вироблених у країні 1,4 млн тонн на енергетичні потреби задіяно 1,1 млн тонн (442 тис. тонн спалювалося і 724 тис. тонн перероблялося в гранули).

По інших видах палива: жом цукрових буряків використовується на 4,3%, а солома зернових – усього на 2,4%. Причому, якщо жом використовують всередині аграрних холдингів в Україні, то майже половина соломи в гранулах експортується за кордон.

І що ми маємо? В енергетичних цілях не задіюється величезний потенціал біомаси: понад 10 млн тонн соломи, 12,1 млн т стебел і кошиків соняшнику, понад 4 млн тонн жому цукрового буряка і 30 млн тонн тваринного і пташиного посліду.

Біоенергетика вимагає взаємодії

У деревини та лушпиння соняшника налагоджені система заготівлі та логістика, тому вони й використовуються найчастіше. А коли в сільському господарстві потрібна додаткова взаємодія, наприклад, заготівля соломи зернових і стебел соняшнику, використання біомаси плачевне – вона просто спалюється на полях.

Біогазові станції, як правило, працюють на власній аграрній сировині і є частиною вертикально інтегрованих виробництв.

pererabotka-biomassy-v-tverdoe-biotoplivo.jpg

Та ж картина, відзначає Гелетуха, і у виробництві тепла, особливо якщо мова йде про великі компанії. Наприклад, "Котлозавод Крігер", "Салікс Енерджі", група компаній "Укртепло" і "Колбі Пауер Груп" самостійно заготовляють деревну тріску.

Що заважає отримувати більш дешеве тепло

Через більш швидку окупність в Україні активніше розвиваються саме станції для виробництва тепла. За словами Гелетухи, вони вимагають і менших інвестицій.

Але найвигідніші, з точки зору прибутковості, проекти стикаються з рядом проблем. Перша і головна проблема для котелень і ТЕЦ на біомасі – закритий ринок поставок тепла населенню через немонетизовані субсидії. У систему включені тільки виробники тепла з природного газу й вугілля, тому котельні на біомасі/біогазі не можуть постачати тепло і гарячу воду субсидіантам.

Станції на біомасі вже допустили до ринку бюджетних і муніципальних установ, і в деяких областях, наприклад, Дніпропетровській, почалося інтенсивне будівництво котелень. Оплата забезпечується зі статей бюджету.

Ще одна проблема виникає при приєднанні до існуючої системи теплопостачання. Приєднання нового учасника – ризик для місцевої тепломережі, яка змушена буде змагатися з більш дешевим теплом і забезпечувати його своєчасну доставку.

Один із прикладів співіснування місцевої тепломережі і установки на біомасі є в Дніпрі: котельня 10,5 МВт забезпечує тепло і гарячу воду для чотирьох лікарень. Як зазначає директор компанії «Альтернативні енергоресурси» Станіслав Кругляк, у лікарень збереглося приєднання до міської тепломережі. Якщо у керівництва буде бажання, лікарні знову можуть повернутися до попереднього постачальника. Однак, насправді, це не котельня «Альтернативних енергоресурсів» підключена до загальної системи опалення міста, а лікарня – і котельня може постачати тепло поки тільки їй.

ТЕЦ окупиться швидше, ніж ТЕС

Швидкість повернення інвестицій залежить від типу установки (котельня, теплоелектроцентраль, теплоелектростанція). За оцінкою БАУ, проекти, що працюють у режимі ТЕЦ і генерують одночасно теплову та електричну енергію, окупаються швидше, ніж ТЕС, які генерують лише електроенергію. Так, ТЕЦ із турбіною потужністю 6 МВт генерує електроенергію і дає додатково 35 МВт тепла, окупається вдвічі швидше, ніж ТЕС, потужністю 6 МВт, повністю розрахована на генерацію електроенергії.

При використанні власних коштів для будівництва ТЕЦ на деревній трісці окупиться за 3,5 років, а ТЕС – за 7,1 років. Котельня на біомасі потужністю 10 МВт, призначена тільки для генерації тепла, окупиться за 5 років.

За словами Гелетухи, будівництво за залучені кошти (кредит на 60% капітальних витрат, під 8% в євро, з відстрочкою платежів по тілу кредиту на рік) буде окупатися довше: котельня – за 5,9 років, ТЕЦ – від 4 до 5,2 років, ТЕС – за 8,6 років.

В Україні проекти біоенергетики кредитуються як міжнародними, так і вітчизняними банками і фінансовими організаціями: ЄБРР, IFC, Світовий банк, NEFCO, Укргазбанк, Райфайзен Аваль, Укрексімбанк, OTP Bank.

Отримати кредит стало простіше, коли Верховна Рада затвердила стимулюючий тариф для теплогенерації на біомасі – 0,9 від чинного місцевого тарифу на газ. Власник проекту може показати прибутковість і окупність на роки вперед та підтвердити таким чином власну платоспроможність.


Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:



VIP-компанія дня: ПЕЛЛЕГРІН Турбів