біопаливо
котли, печі
база компаній
замовити
як зробити?
статті
відео
картиДинаміка розвитку біоенергетики позитивна, але могла б розвиватися набагато швидше. Експерти в цій галузі відзначили перепони на шляху розвитку галузі.
Думки аналізувала Енергореформа.
Що зіграло в «плюс»
Позитивні зміни для біоенергетики:
- введення ринкової ціни на газ для бізнесу та організацій;
- нова система визначення тарифу (гарантований тариф 90% від тарифу на тепло з газу);
- монетизація субсидій.
У той же час, основним споживачем тепла є населення (близько 60%), а ціна на газ для населення і підприємств, що займаються централізованим опаленням, не ринкова.
Що ще потрібно зробити?
1. Доступ до мереж.
Дати поштовх розвитку біоенергетики могло б спрощення доступу до тепломереж, вважає Анатолій Понікарчук, керівник «Волинь-Кальвіс». Це створило б конкуренцію в теплоенергетиці ЖКГ і мотивувало б ставити котли і ТЕЦ на біомасі. Згоден з колегою і Голова БАУ Георгій Гелетуха.
«Потрібно ввести прозору і недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючих тепломереж. Держенергоефективності та БАУ напрацювали відповідний законопроект вже два роки тому, але він до цих пір знаходиться на узгодженні в Мінрегіоні», – зазначив він.
2. Доступ до палива.
Гарантувати біопаливо власнику котла, а виробнику палива – споживача могла б твердопаливна біржа. За словами Голови БАУ, законопроект для впровадження біржі блокує Мінекономрозвитку – відомство хоче, щоб біржа підпорядковувалася ProZorro. Автори проекту вважають, що це створить державну монополію на торгівлю біопаливом.
За словами директора «Волинь-Кальвіс», відсутність біржі – не єдиний бар'єр при закупівлі біопалива. Яскравий приклад бюрократичних перепон – ситуація в лісовій галузі.
«Якщо взяти Полісся, немає механізму для створення ринку, на якому можна продати або купити залишки деревини, – пояснює Анатолій Понікарчук. – Лісникам навіть виділяють спеціальні витратні кошти на спалювання залишків – це абсурд».
Але ж ці залишки могли б потрапляти через біржу або інші механізми на ринок.
Також не повністю використовується потенціал торфу. За словами Понікарчук, використання торфу на Волині перебуває на рівні 15-20% від можливого споживання. Більш активне використання торфу могло б знизити собівартість тепла, замістити імпортний газ і створити робочі місця.
3. Податок на викид СО2.
За даними БАУ, практично всі установки на біомасі потужністю більше 600-700 кВт перевищують дозволений обсяг викидів СО2 – 500 тонн на рік. Таким чином, вони повинні платити податок, який з 1 січня 2019 р. підвищено до 10 грн за тонну (було 0,41 грн). Звичайно, це впливає на економіку проектів.
«Податок на викиди СО2 для котелень і ТЕС/ТЕЦ на біомасі та біогазі є дискримінуючим. Жодна країна в світі не застосовує його до біоенергетичних об'єктів, оскільки біомаса є СО2-нейтральним паливом. При її спалюванні двоокису вуглецю утворюється стільки ж, скільки було поглинуто рослинами під час росту», – зазначив Георгій Гелетуха.
Порівняємо з Європою
Ну і як можна не порівняти українські показники з європейськими? За даними Євростату, на кінець 2017 р. (більш пізні дані відсутні) в країнах Європи опалення біокотлами становило 19,5% від загальної кількості споживаного тепла. Найвищі показники у країн, багатих лісами: Швеції (69%, в попередньому році було 60%), Фінляндії (54%, було 51%), Латвії (54%, було 52%), Естонії (51%, було 47% ), Данії та Литві (по 46%).
Всі країни продовжують нарощувати частку тепла ВДЕ, деякі планують довести її до 100%. Україна зі своїми 7,6% на цьому тлі виглядає досить скромно. Однак в Держенергоефективності кажуть, що увага місцевої влади та бізнесу до альтернативного пального зростає, а заміщення дорогого імпортного газу залишається пріоритетом для держави.
