Регуляторні передумови, ресурсний потенціал та техніко-економічні перспективи  енергетичного використання в Україні  деревини та її відходів


    Використання деревини замість газу, для теплогенерації, невідворотне.

Головне завдання Держави:
 -  зробити  процес   впровадження біопалива системним, керованим та ефективним.
З цією метою  розглядається пропозиція: розробити, прийняти та здійснити
«Державну, або національну цільову Програму заміщення імпортного природного газу деревним біопаливом на 2010-2020рр.», якою могло б бути передбачене передбачене:

1.    Протягом десяти років виконання Програми досягти рівня використання близько 12 млн. куб. м деревної  біомаси для  енергетичних потреб і до 2020 року вийти на  обсяги  заміщення деревиною  3,0 млрд. куб. м природного газу щороку.

2.    При цьому деревне паливо поставляється  з трьох  джерел:
a)    4,0–5,0 млн.куб.м - раціональне використання заготовленої деревини.
b)     Близько  4,0  млн. куб. м – енергетичні плантації.
c)     До 4,0 млн. куб. м –  підвищення використання щорічного приросту деревини в Україні до рівня  країн Євросоюзу.

Джерело фінансування:
 Раціональне, інноваційно-інвестиційне використання коштів, які щороку передбачені в Державному бюджеті  для теплозабезпечення закладів соціальної сфери, приміщень державних і комунальних установ, та за рахунок прибутків і збільшення податкових надходжень до бюджету, отриманих в процесі виконання програми,з використанням такого підходу до державного економічного менеджменту в даному питанні:

«Ми пропонуємо Державі протягом 10 років купувати від нас для опалення  бюджетних закладів теплову енергію, вироблену з деревної біомаси,  по поточних  цінах на теплову енергію, яка вироблена з імпортного природного газу за рахунок перерозподілу і раціонального інноваційно-інвестиційного  використання коштів, передбачених для опалення бюджетних закладів у Державному бюджеті.»  

Шляхи вирішення проблеми:
1.1.    Забезпечення заготівлі, збору, переробки та транспортування до котельних наявної деревної біомаси, яка в даний час утворюється в процесі планових лісозаготівель.
1.2.    Створення плантацій енергетичної деревини для заміщення деревною біомасою   додаткових обсягів природного газу.
1.3.    Поступове планомірне збільшення обсягів планових лісозаготівель з тим, щоб протягом 10 років виконання Програми збільшити обсяги лісозаготівель та енергетичного використання неділової  деревної біомаси  підвищивши використання щорічного приросту деревини до рівня країн Євросоюзу.
1.4.    Отримання теплової енергії з деревини шляхом її переробки в паливну тріску та спалювання в котельнях для отримання теплової енергії.
1.5.    Створення виробничих потужностей по заготівлі, переробці, транспортуванню до котельних деревного біопалива, його перетворенню в теплову енергію та постачанню виробленої енергії споживачам.
1.6.    Будівництво лісових доріг для забезпечення транспортного доступу ресурсів деревної біомаси.
1.7.    Виготовлення з відходів деревини та паливної тріски деревних паливних брикетів та гранул (пеллет)  та спалювання брикетів і пеллет у спеціальних високопродуктивних котлах з можливістю автоматизації процесу спалювання та отримання тепла.
1.8.    Використання процесів когенерації і отримання з деревної біомаси одночасно електричної та теплової енергії по паросиловому або газопоршневому технологічних циклах.

Таким чином,
П Р О П О Н У Є Т Ь С Я:
протягом десяти років виконання програми вийти на рівень використання 12 млн. куб. м  енергетичної деревної  біомаси для    заміщення природного газу в обсягах 3,0 млрд. куб. м щороку.        

1.    Обґрунтування
Для  виробництва теплової енергії визнаною світом альтернативою  природному  газові є біопаливо, зокрема,  деревина і її відходи.
За еквівалентною теплотворною здатністю 4,0  кубічних  метри деревної біомаси заміняють 1000 кубометрів природного газу
Загальні ресурси енергетичної деревної біомаси, яка може бути отримана в процесі щорічних лісозаготівель всіма лісокористувачами та переробки заготовленої деревини в  Україні складають близько 10,2 млн. куб. м.

Із вказаного обсягу  3,5 - 4,0 млн. куб. м деревної біомаси вже сьогодні використовуються для енергетичних потреб  - опалення індивідуальних житлових будинків та соціальних об’єктів в сільській місцевості   паливними дровами,  тепло генерації із відходів деревини  для технологічних потреб і опалення на деревопереробних підприємствах, виробництва теплової і електричної енергії на ТЕЦ та комунальних котельнях, виробництва деревних брикетів,  пеллет (паливних гранул), деревного вугілля, синтез газу, тощо.

2,5 – 3,0 млн. куб. м енергетичної деревної біомаси у різному вигляді щорічно експортується, а саме – у вигляді: деревних брикетів,  пеллет, паливної тріски, деревного вугілля, паливних дров у круглому та колотому вигляді, технологічних дров, які  за кордоном використовують в якості палива, ділового круглого лісу, відходи з переробки якого використовують за кордоном в якості палива.

Очікування і тенденції  ринку свідчать про  різке збільшення в близькому  майбутньому експорту паливних гранул внаслідок створення і введення в  експлуатацію протягом цього і наступного років  більше 110 підприємств по виробництву деревних паливних  гранул  і відсутності в Україні сформованого ринку їх  споживання.

1,7 – 2,0 млн. куб. м лісосічних залишків спалюється або згниває на лісосіках.  
0,4 – 0,5 млн. куб. м відходів деревини  у  дрібних деревообробників, деревних залишків у побуті, комунальній сфері, міському садово-парковому
господарстві, тощо, викидається, вивозиться на смітники, спалюється або утилізується  в інший спосіб без  корисного ефекту.

Ефективна державна політика в питанні використання деревного біопалива  може забезпечити  залучення до енергетичного балансу України близько 4,0 млн. куб. м енергетичної деревної біомаси додатково до тих, що вже сьогодні використовуються для енергетичних потреб.  

В наукових колах енергетичне використання деревини та відходів її переробки обговорюється давно і  в деревопереробній галузі впроваджено повсюдно. В останні два роки у цій сфері почалася стрімка активність приватного бізнесу, що з одного боку свідчить про економічну привабливість цього виду діяльності, з іншого – наражає на ризик занадто великої конкуренції, особливо в боротьбі за ресурси деревини, які в Україні досить обмежені.

Однак, на рівень державної політики питання енергетичного використання деревної біомаси в Україні були реально винесені тільки в 2009 році. Актуальність цієї проблеми очевидна, проте з метою її ефективного вирішення, вважаємо за доцільне відмітити декілька основних  аспектів:     
•    державне регулювання;
•    ресурсні можливості;
•    економічні аспекти;
•    ринок збуту;
•    техніко-технологічне забезпечення;
•    транспорт.

Державне регулювання

Реальний старт практичним діям з розробки державного регулювання питань енергетичного використання деревної біомаси був даний 12 січня 2009, коли Держкомлісгосп України звернувся до Кабінету Міністрів України з ініціативою розробки та прийняття Державної програми використання ресурсного потенціалу біомаси дерев для забезпечення потреб країни в тепловій енергії.     Вже 2 лютого цього ж року, під головуванням Прем'єр-міністра України, проведено нараду за участю керівників центральних органів виконавчої влади та Національної академії наук з питання заміни споживання газу в котельнях комунальних теплоенергетичних підприємств, на якому було дано протокольне доручення розробити Комплексну державну програму переобладнання котелень для використання ними альтернативних джерел енергії.

Окремим пунктом протоколу цієї наради було зафіксовано: «З метою створення належних умов використання деревної біомаси в тижневий термін надати пропозиції щодо суттєвого збільшення глибини переробки деревини, ефективної розробки лісосік для повного використання відходів деревообробки, лісосічних відходів і дров для енергетичних потреб».
  
9 лютого 2009 в місті Івано-Франківську під головуванням Президента України проведено нараду з питань використання альтернативних джерел енергії (біомаси), а вже 19 лютого 2009 прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів № 256-р «Про першочергові заходи щодо скорочення обсягів споживання природного газу на період до 2010 року», в якому поставлені першочергові завдання щодо впровадження альтернативних джерел енергії, призначені виконавці і визначені строки виконання.   

26 березня 2009 в Києві Президентом України проведено нараду з керівниками центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій з питання реалізації державної політики у сфері енергоефективності, енергозбереження, а також використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

21.05.2009  Верховною Радою України прийнята нова редакція закону України «Про альтернативні види палива», (Назва Закону в редакції Закону N 1391-VI (1391-17) від 21.05.2009). Прийнятий Закон надає всі необхідні законодавчі підстави та економічні стимули для впровадження сучасних технологій енергетичного використання деревної біомаси.     16 вересня 2009 року, напередодні Дня працівників лісу, проведено окреме засідання Кабінету Міністрів України з питання розвитку лісового господарства, на якому, в числі дев’яти  нормативних актів по лісовому господарству, прийнято Розпорядження про  виділення із Стабілізаційного фонду Державного бюджету  25,0 млн. грн. для придбання 10 технологічних комплексів для збору і переробки лісосічних відходів та малоцінної деревини в енергетичну (паливну) тріску та її транспортування до котельних житлово-комунального господарства.   

Таким чином, питання поставлене на державному рівні, винесене в ранг державної політики, вирішене законодавчо і підкріплене фінансово. Тобто, українською владою вже на сьогоднішній день створені сприятливі регуляторні передумови для енергетичного використання деревної біомаси.

Ресурсні можливості

help ukraine
Що стосується ресурсних можливостей, то запас деревини в лісах України оцінюється в межах 1,8 млрд. куб. м. Щороку  в Україні заготовляють близько 15,0 млн. куб. м. Крім того в процесі лісозаготівель утворюється близько 2,0 млн. м3 лісосічних залишків, які в даний час, зазвичай, не використовуються, а спалюються чи згнивають на зрубах.  Саме     ці лісосічні залишки є основним резервом енергетичної деревини в середньостроковій перспективі, які за сумарною теплотворною здатністю можуть замінити близько півмільярда кубометрів природного газу. 

Приблизно 5,2 - 5,3 млн. м3 заготовлюваної в Україні деревини за своїми якісними характеристиками може бути направлена на розпилювання. Якщо всю цю деревину розпиляти в Україні не експортуючи кругляк і  врахувати всі відходи, утворені в процесі її глибокої переробки у виробництві меблів, столярно-будівельних чи інших виробів, то ресурсний потенціал відходів деревини  оцінюється приблизно в  2,8 -3,0 млн. м3 в рік. 

Крім цього, до останнього часу не мали збуту в Україні близько 0,8 – 1,0 млн. м3 дров паливних.  Сюди ж можна додати  ще  1,0- 1,2 млн. м3  технологічної сировини, яка не задіяна у виробництві деревних плит і сьогодні експортується.

Таким чином потенційні ресурсні можливості енергетичної деревної біомаси в Україні за умови її повного використання можуть бути оцінені в обсягах  6,5 – 7,0 млн. куб. м3.

Економічні аспекти


В даний час в Україні склалися несприятливі економічні умови для масової промислової переробки відходів лісопиляння у високотехнологічне біопаливо, через  відсутність великих лісопильних підприємств, де зосереджувались би великі обсяги деревних відходів, а значні транспортні витрати істотно знижують потенціал прибутковості такого виробництва.

Хороші перспективи має переробка (подрібнення) лісопильних відходів на  паливну тріску, оскільки економічно вигідніше отримувати теплову енергію шляхом безпосереднього спалювання такої тріски, яка технологічно дає можливість автоматизувати процес спалювання і регулювати теплогенерацію  практично на тому ж рівні, що і паливні гранули, але значно дешевше гранул, собівартість виробництва яких близько 50 - 60 євро за тонну. Тобто вартість тонни умовного деревного палива в гранулах на 80 - 100 євро дорожче в порівнянні з тріскою.

До недоліку тріски можна віднести потребу у великих приміщеннях та обладнанні для її  зберігання, транспортування та спалювання, що знижує привабливість  використання тріски в умовах щільної забудови в приватному секторі або нестачі землі і приміщень в промислових котельнях.

Враховуючи низьку (15,7%) лісистість, в Україні ліси, за винятком Полісся і Карпат, ростуть невеликими масивами, тому так склалося, що сьогодні в Україні працюють не  більше десятка підприємств, які переробляють на одному виробничому майданчику 25,0 і більше тис. куб. м. деревини на рік. Це є стримуючим чинником для впровадження сучасних технологій переробки відходів лісопиляння в такі види деревного палива, як паливні гранули, брикети, рідке біопаливо та інші екологічно нейтральні щодо емісії СО2 джерела енергії, технології виробництва яких розраховані на великі обсяги.

З огляду на викладене, в майбутньому є доцільним створення в Україні кількох відносно великих комплексних деревопереробних підприємств з обсягами лісопиляння понад 100,0 тис. куб. м. на рік і переробкою на місці утворюваних відходів у високотехнологічне біопаливо.

Ринок збуту

До недавнього часу, внаслідок низьких цін на природний газ, використання паливних гранул в Україні було економічно недоцільним. Тому, їх виробники орієнтувалися виключно на експорт.

За даними Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України, річне виробництво паливних гранул в нашій країні складає близько 280 тисяч тон, з яких 1/3 гранул із деревини та її відходів.

Сьогодні ціна газу для частини споживачів в Україні вже приведена до ринкових умов, а в найближчому майбутньому стане такою для всіх споживачів газу. Це створює позитивні економічні передумови не тільки для виробництва, але і для споживання гранул на українському ринку, тим більше з огляду на значно менші, порівняно з Європою, вимоги до якості цієї продукції в Україні. Така ситуація буде зберігатися кілька років, як мінімум до прийняття українських стандартів, що регламентують якість паливних гранул.

Тому прогнозуємо, що на початку на внутрішній ринок за нижчими цінами будуть реалізовуватися паливні гранули, які не відповідають європейським стандартам і не зможуть бути продані в країнах ЄС. Це буде сприяти створенню ринку деревних паливних гранул в Україні, який з часом буде споживати більшу частину вироблених в Україні гранул.    

Викладене можна обґрунтувати наступним чином. Запаси лісу в Україні відносно невеликі, і при нормальному розвитку економіки країни всі ці запаси, включаючи енергетичну деревину у вигляді відходів лісопиляння і лісосічних залишків, будуть поглинуті внутрішнім ринком.
   
Техніко-технологічне забезпечення

Найважливішим аспектом перспектив та ефективності використання відходів лісопиляння є техніко-технологічне забезпечення процесу не тільки їх переробки, але і процесу їх створення. Тобто ці два процеси – утворення  лісопильних відходів та їх переробка в біопаливо повинні бути пов'язані в один безперервний технологічний цикл. Причому цей цикл повинен починатися з лісосіки і лісової дороги, з транспортного забезпечення процесу як в якісному, так і в логістичному контексті. Тільки таким чином можна забезпечити високі якісні та економічні показники продукції, а отже і конкурентоспроможність виробництва.

Донедавна в Україні у виробництві та споживанні деревного біопалива використовували в основному імпортне обладнання. Тому великим позитивом є  те, що  кілька вітчизняних підприємств уже виробляють недороге і прийнятної якості обладнання як для лісопиляння і переробки лісопильних відходів у тріску, брикети і гранули, так і котли для спалювання цих видів біопалива.

 Транспорт

Додатковими проблемами, що стримують впровадження нових технологій енергетичного використання деревини, є відсутність розвиненої мережі якісних лісових доріг і відсутність вітчизняного виробництва спеціалізованого лісозаготівельного і лісотранспортного обладнання для первинного перевезення лісопродукції. Таке становище не дозволяє запроваджувати вивезення деревини безпосередньо з лісосік у завантаженому вигляді на транспортних засобах, призводить до необхідності  трелювання на відстані до 2 - 3 км, під час якого відбувається   значне забруднення деревини, а відповідно і відходів лісопиляння, що в свою чергу істотного погіршує умови і привабливість використання таких забруднених відходів для виробництва паливних гранул. Проблему забрудненої деревини могло б вирішити попереднє  окорювання або миття пиловочної сировини, але ці технології дорогі і дрібні лісопильні підприємства, яких більшість в Україні, не можуть їх придбати.

Слід зазначити, що і в питанні будівництва транспортної інфраструктури лісових територій є позитивні зрушення. Так, протягом 2007-2009 років в Україні побудовано більше 650 кілометрів нових лісових автомобільних доріг, в тому числі  405 км за рахунок коштів  держбюджету. Також  в 2008-2009 роках після руйнівної повені в Карпатах також за рахунок держбюджету було відновлено 1160 км лісових доріг і заново побудовано 496 мостів на лісових дорогах.

Для забезпечення транспортно-технологічного доступу до лісових ресурсів в лісах України необхідно щорічно розбудовувати  розгалужену  мережу нових високоякісних лісових доріг сумарною протяжністю не менше 500,0 км. щороку, впроваджувати при плануванні, проектуванні та будівництві  лісотранспортної мережі  сучасні інноваційні технологічні підходи і дорожньо-будівельну техніку, які дозволяють будувати лісові дороги  якісно і недорого.

Важливим напрямком збільшенні обсягів деревної біомаси є організація енергетичних плантацій деревних порід, зокрема лози, деякі сорти якої, за матеріалами 5 міжнародної конференції «Енергія з біомаси», можуть давати приріст  до 15 тон повітряно-сухої деревної біомаси з гектара в рік. Однак, це питання вимагає певних напрацювань лісівничо-екологічного характеру. Тому слід розглядати окремо передумови плантаційного вирощування, переробки та використання енергетичної лози,  перспективи якої в Україні величезні.

Рекомендації

З метою зменшення валютних платежів України за імпортний природний газ та  скорочення споживання газу шляхом його  заміщення  деревним біопаливом при виробництві теплової та електричної енергії для забезпечення теплом закладів соціальної сфери та інших державних закладів і  установ,  опалення  яких  фінансуються за рахунок Державного бюджету,

Р е к о м е н д у є т ь с я:


1.    Розробити та прийняти «Державну цільову програму заміщення імпортного природного газу деревним  біопаливом» (далі по тексту - Програма) для забезпечення теплом закладів соціальної сфери та інших  установ, опалення  яких фінансуються за рахунок Державного бюджету .

2.    На першому етапі виконання Програми протягом першого - другого років  забезпечити скорочення споживання природного газу вийшовши на щорічні обсяги заміщення деревною біомасою  1,0 млрд. куб. м шляхом  використання  в якості первинного енергоносія 4,0 млн. куб. м наявної деревної біомаси, яка утворюється  в процесі планових лісозаготівель та переробки деревини і в даний час не використовується, а саме -  низькоякісної дров’яної деревини,  лісосічних залишків, тирси, стружки, тріски та інших відходів деревообробки в тих регіонах України, де є в наявності достатні обсяги  такої деревини.

3.    В процесі виконання  Програми  протягом першого і другого років створити виробничі потужності по заготівлі, переробці, транспортуванню до котельних деревного біопалива та його перетворенню в теплову енергію для обсягів споживання 4,0 млн. куб. м деревної біомаси,   та протягом наступних десяти років  наростити такі потужності до обсягів річного  споживання 12,0 млн. куб. м деревної біомаси .

4.    Для забезпечення транспортного доступу до лісосічних залишків, неділової деревини від рубок догляду, вітровальної, буреломної, сухостійної деревини та природного відпаду, будувати щороку на протязі виконання Програми  не менше 500 км нових лісових доріг,  з тим, щоб на кінець виконання програми вийти на рівень будівництва не менше 1000 км нових лісових доріг щороку.

5.    На другому етапі виконання Програми протягом другого – десятого років  забезпечити виділення землі, та створення   плантацій енергетичної деревини на площі 200 000 гектарів, по 20 тисяч гектарів щорічно, та  починаючи з шостого року виконання Програми протягом наступних двадцяти років служби плантацій енергетичної деревини,  постачати для тепло генерації додатково 4,0 млн. куб. м плантаційного деревного палива щороку, з метою додаткової щорічної  заміни природного газу в обсягах ще 1,0 млрд. куб. м.

6.    На третьому етапі виконання Програми протягом першого – десятого  років, шляхом постійного будівництва достатньо розгалуженої мережі лісових доріг  встановити  транспортний  доступ до всіх, раніше недоступних  лісових масивів, і на цій основі забезпечити поетапне підвищення обсягів планових лісозаготівель на 50% (по 5% щороку) з тим, щоб на десятому році виконання програми вийти на рівень використання 60 - 70% річного приросту деревини, довести річні обсяги лісозаготівель до  23-25 млн. куб. м, забезпечити деревопереробну промисловість країни щорічно зростаючими необхідними обсягами  ділової деревини, а відходи лісозаготівель та дерево переробки, які будуть додатково  утворюватись в  щорічних обсягах близько 4,0 млн. куб. м, спрямовувати для енергетичних потреб на заміщення природного газу додатково в обсягах ще 1,0 млрд. куб. м.

Висновок

Вищенаведене дозволяє  прогнозувати, що, при подальших сприятливих державних підходах та виконанні задекларованих владою рішень, протягом найближчих 10 років в Україні може бути:
  •     здійснено відчутне будівництво лісових доріг, які дозволять збільшити використання щорічного  приросту деревини до рівня європейських країн;
  •     організоване  плантаційне вирощування енергетичної деревини;
  •      освоєне  виробництво всього переліку обладнання для комплексної лісоексплуатації та переробки деревини;
  •     запроваджено комплексне використання деревини для отримання готової продукції, а її відходів в якості відновлюваного джерела енергії.   

 

Додаток 1

 

Наявність біоресурсів енергетичної деревини  по їх місцерозташуванню


(в кубічних метрах)







Управління

умови можливої поставки


цехи переробки

 лісосіки та верхні склади

нижні, проміжні та верхні склади



АР Крим

700

8600

0


Вінницьке

8000

73700

110000


Волинське

58000

104300

36000


Дніпропетровське

1400

7600

0


Донецьке

900

10400

0


Житомирське

123000

313700

100000


Запорізьке

500

4800

0


Київське

30500

198000

70000


Кіровоградське

7000

29100

8000


Луганське

13000

46000

0


Львівське

48000

170400

150000


Миколаївське

900

14300

0


Одеське

4000

22400

25000


Полтавське

10000

62600

8000


Рівненське

15000

59100

40000


Сумське

50000

123800

30000


Тернопільське

4400

77100

60000


Харківське

10000

103900

3000


Херсонське

700

187700

25000


Хмельницьке

10000

85400

130000


Черкаське

8000

104200

85000


Чернігівське

56000

151000

20000


Закарпатське

4000

248000

10000


Ів.-Франківське

16000

206500

30000


Чернівецьке

20000

87400

60000


По Комітету

500000

2500000

1000000




 

Додаток 2

Орієнтовна наявність біоресурсів енергетичної деревини


в розрізі областей (в кубічних метрах)










Управління

Всього

в тому числі


відходи деревообробки

неліквідна деревина

дрова паливні

технологічна сировина не задіяна в плитному виробництві



всього

в тому числі тирса


АР Крим

9300

700

100

7600

1000

0


Вінницьке

191700

8000

3500

43700

30000

110000


Волинське

198300

58000

27200

62300

42000

36000


Дніпропетровське

9000

1400

300

5600

2000

0


Донецьке

11300

900

100

8400

2000

0


Житомирське

536700

123000

59700

238700

75000

100000


Запорізьке

5300

500

100

2800

2000

0


Київське

298500

30500

12600

151000

47000

70000


Кіровоградське

44100

7000

2300

19100

10000

8000


Луганське

59000

13000

4400

38500

7500

0


Львівське

368400

48000

20000

115400

55000

150000


Миколаївське

15200

900

100

9800

4500

0


Одеське

51400

4000

2000

14400

8000

25000


Полтавське

80600

10000

5300

52600

10000

8000


Рівненське

114100

15000

6100

19100

40000

40000


Сумське

203800

50000

25000

83800

40000

30000


Тернопільське

141500

4400

3000

37100

40000

60000


Харківське

116900

10000

2000

88900

15000

3000


Херсонське

213400

700

400

59700

128000

25000


Хмельницьке

225400

10000

4700

60400

25000

130000


Черкаське

197200

8000

3800

79200

25000

85000


Чернігівське

227000

56000

29000

91000

60000

20000


Закарпатське

262000

4000

1500

197000

51000

10000


Ів.-Франківське

252500

16000

7700

166500

40000

30000


Чернівецьке

167400

20000

14000

47400

40000

60000


По Комітету

4000000

500000

234900

1700000

800000

1000000





Олексій Пристая,
Заступник голови Державного комітету лісового
 господарства України, канд. техн. наук.

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:



VIP-компанія дня: GEFEST-PROFI Рівне