Піроліз. Види піролізу

Піроліз (рос. піроліз, англ. pyrolysis, нім. Pyrolyse f) — розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі. Характерні реакції при піролізі — розщеплення вуглець-вуглецевих зв’язків, дегідрогенізація, полімеризація, ізомеризація, конденсація

Окислювальний піроліз - процес термічного розкладання промислових відходів при їх частковому спалюванні чи безпосередньому контакті з продуктами згорання палива. Даний метод застовують для знешкодження багатьох відходів, у тому числі «незручних» для спалювання чи газифікації: в'язких, пастоподібних відходів, вологих опадів, пластмас, шламів з великим вмістом золи, забруднену мазутом, маслами та іншими сполуками землю, відходів, що сильно порошать.

Крім цього, окисному піролізу можуть піддаватися відходи, що містять метали та їх солі, які плавляться і загорятися при нормальних температурах спалювання, відпрацьовані шини, кабелі в подрібненому стані, автомобільний скрап та ін.

Метод окисного піролізу є найперспективнішим напрямом ліквідації твердих промислових відходів і стічних вод.

Сухий піроліз. Цей метод термічної обробки відходів забезпечує їх високоефективне знешкодження і використання в якості палива та хімічної сировини, що сприяє створенню маловідходних і безвідходних технологій і раціонального використання природних ресурсів.

Сухий піроліз - процес термічного розкладання без доступу кисню. В результаті утворюється піролізний газ з високою теплотою згоряння, рідкий продукт і твердий вуглецевий залишок. В залежності від температури, при якій протікає піроліз, різниться:

1. Низькотемпературний піроліз чи напівкоксування (450 - 550 ° С). Для даного виду піролізу характерні максимальний вихід рідких і твердих (напівкокс) залишків і мінімальний вихід піролізного газу з максимальною теплотою згоряння. Метод підходить для отримання первинної смоли - цінного рідкого палива, і для переробки некондиційного каучуку в мономери, є сировиною для вторинного створення каучуку. Напівкокс можна використовувати як енергетичне та побутове паливо.
2. Середньотемпературний піроліз чи середньотемпературні коксування (до 800 ° С) дають вихід більшої кількості газу з меншою теплотою згоряння і меншої кількості рідкого залишку і коксу.
3. Високотемпературний піроліз чи коксування (900 - 1050 ° С). Тут спостерігається мінімальний вихід рідких і твердих продуктів та максимальна вироблення газу з мінімальною теплотою згоряння - високоякісного пального, придатного для далеких транспортувань. В результаті зменшується кількість смоли і вміст у ній коштовних легких фракцій.

Метод сухого піролізу набуває все більшого поширення і є одним з найбільш перспективних способів утилізації твердих органічних відходів та виділенні цінних компонентів з них на сучасному етапі розвитку науки і техніки.