Пару днів тому я відгукнувся на анонімну SMS-ку і розмістив на сайті фільм Gasland. Подивився і не шкодую. Сьогодні прочитав статтю Олексія Василюка, популярно пояснив чому ця проблема так важлива для України, особливо Її східній частині. Це стосується всіх. М.П.
(Цю статтю я написав на прохання редактора газети "Обрії Ізюмщини", однак схоже світу вона так і не побачила)


Експерти деяких європейських країн вважають видобуток сланцевого газу екологічним лихом і забороняють його на рівні державних мораторіїв. В той же час в Україні це називають світлим майбутнім і закликають нас радіти цій новій сторінці нашої історії. Але щоб мати свою власну думку, кожен повинен сам розібратися чи хоче він таке майбутнє.

З кожним днем тема шкідливості видобутку сланцевого газу все частіше виникає в газетах, на телебаченні та в розмовах. Однак до останнього часу такі розмови стосувалися тільки далекого зарубіжжя і цікавили нас, перш за все тому, що навколишнє середовище  нас одне на всіх. Але в останні місяці загроза видобутку сланцевого газу торкнулася Україна впритул.

Після останнього керівництва Міністерства екології та природних ресурсів, міністерське крісло дісталося Едуарду Ставицькому, який раніше очолював Державну службу геології та надр. Саме Е. Ставицький досі частіше фігурував як людина, що домагалася початку видобутку сланцевого газу в Україні. І ось, побоювання екологів підтвердилися - «справа» відбулася вже в перші дні роботи нового Міністра, у квітні 2012 року.


help ukraine

Тепер розмови про сланцевий газ стали дуже предметними і зараз обговорюються вже конкретні місця, де він буде добуватися. Мова про це зайшла і на Ізюмщині.

Сланцевий газ
- це природний газ, що залягає в основному в м'яких сланцевих породах з розгалуженою мережею тріщин. Технологічна складність видобутку такого газу дуже висока, а рентабельність відносно низька. Проте останнім часом технології видобутку просунулися вперед. В Україні один з найбільших басейнів, де планується видобуток такого газу, так звана «Юзівська платформа» - умовна ділянка охоплює значну частину сходу Харківщини і півночі Донеччини.

Головне завдання газодобувних компаній - «витрусити» бульбашки газу з щільної породи на глибині декількох кілометрів. Для цього використовують технології горизонтального буріння та гідророзриву пластів - на глибину залягання порід, яка зазвичай становить від 700 до 3000 м пробурюеться свердловина, яка розгалужується в породі на кілька рукавів. У цю свердловину закачують розчин води, піску і хімічних сполук, які створюють великий тиск і руйнують породу. Газ вивільняється і його можна добути. Однак відкачати з такою ж легкістю розчин води і реактивів не вдається і зазвичай менше половини цієї високотоксичної рідини залишається в свердловині.

Саме в цьому бачать одну з головних загроз видобутку сланцевого газу всі, хто називає його екологічним лихом. Поки свердловина добереться до газоносної породи, розміщеної на великій глибині, вона може перетнути не один водоносний горизонт. Ніякої гарантії, що токсична розчин не потрапить в ґрунтові води, немає. А це означатиме, що ґрунтові води на всю площу кожного забрудненого водоносного горизонту стануть токсичними і вже ніколи не зможуть бути використані в побуті. Раніше вважалося, що саме артезіанська вода, видобута з великої глибини, є чистою і придатною для пиття, проте тепер вона може стати смертельною небезпекою.

У 2010 році американський журналіст Джош Фокс зняв документальний фільм «Gasland» - «Газова країна», в якому показано чим може закінчитися видобутка сланцевого газу для місцевих жителів. Герої фільму - прості американці, яким не пощастило поселитися там, де газові компанії почали видобувати сланцевий газ. Від забрудненої води частішають випадки онкозахворювання, гинуть домашні та дикі тварини. Після потрапляння отруйної води з землі біля річки поверхневі води, річки стають мертвими. За великим рахунком, загроза стосується усього водозабору річки, в якому почали розробку газового родовища. Тобто не обов'язково безпосередньо поруч зі свердловиною, щоб отримати жахливе життя.

Звичайно, фільм сильно критикують самі газовидобувні компанії, рясно публікуючи зауваження і неточності, виявлені їх експертами при перегляді стрічки. Втім, як не критикуй розслідування американських журналістів, нікуди не діти людей, чиє життя стало нестерпним, коли за їх вікном побудували першу бурову вишку. Також нікуди не приховати, що видобуток сланцевого газу займає надзвичайно велику площу, оскільки вимагає спорудження величезної кількості свердловин та інших споруд, необхідних для роботи таких «гірників».

Для Ізюмщини розмови про видобуток сланцевого газу особливо тривожні, адже Ізюмщина - край над Сіверським Дінцем, найбільшої рікою Східної України. Годі й уявити, що буде якщо Сіверський Донець стане токсичним і небезпечним для життя! Герої фільму «Gasland» живуть у малонаселених частинах США, де на 1 жителя припадає по два-чотири квадратних кілометри території, а то й більше. В Україні немає таких малозаселених територій і скрізь де планується видобувати сланцевий газ, ця загроза стосуватися значно більшого числа людей, ніж у США.

Особливо хочеться зупинитися на тому, що тут, на Ізюмщині, знаходиться один з найцікавіших слобожанських заповідних об'єктів. Це регіональний ландшафтний парк «Ізюмська лука», створений на значно меншій, ніж планувалося площі. І навіть при цьому загроза торкнулася і цієї невеликої заповідної перлини. Видобуток сланцевого газу планують тут - в заповідній «Ізюмській Луці». Але загроза не тільки для дикої природи. Обидва водозабори Ізюм знаходяться під загрозою отруєння видобутком сланцевого газу. І це стосується як водозабору з Сіверського Дінця, так і другого - підземного. Це слід знати і всім, хто живе вниз за течією річки. Зовсім неподалік - головний курорт Слобожанщини - Святі гори. Що буде, якщо Святі гори стануть зоною екологічного лиха?

У минулому році Болгарія і Франція видали державні мораторій на видобуток сланцевого газу, назавжди заборонивши його як велику небезпеку для жителів цих країн. Хочемо жити з такою небезпекою ми - може вирішувати кожен сам. Хоча ні референдуму або громадського обговорення досі не проводилося.

Розміщення таких небезпечних видів діяльності неминуче стосується безпеки життя місцевих жителів. Україна ратифікувала міжнародну Орхуську конвенцію, згідно з якою всі рішення, що стосуються навколишнього середовища мають обговорюватися з місцевим населенням. Зараз екологічні організації домагаються того, щоб видобуток сланцевого газу теж обговорювалося з кожним, для кого таке виробництво може обернутися загрозою благополуччя і здоров'я. Однак важливо, щоб цього домагалися і самі жителі Ізюмщини, до чого активно закликаємо кожного читача нашої газети.

Фільм «Gasland українські реалії».




Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики: