Європейський союз ще в 2007 поставив перед собою амбітну мету, досягти яку, на думку експертів, він безумовно зуміє.

"План 20-20-20" передбачає скорочення до 2020 року викидів парникових газів на 20%, зростання в енергобалансі частки біопалива та поновлюваних джерел енергії - ВДЕ - на таку ж цифру і скорочення енергоспоживання на ті ж 20%.

Вже сьогодні країни ЄС перевершили 50-відсотковий рубіж ВДЕ в енергобалансах, загальноєвропейський же показник вже давно перевищує 20%.

Передбачається збільшити частку відновлюваних джерел енергії в "енергобаланс 2050" до 55-75% у загальній структурі енергетики і до 59-83% - у електроенергетиці.

Україна ж поки не будує настільки довгострокових планів. Сьогодні частка ВДЕ в енергобалансі країни навряд чи досягає 1%. Однак, приєднавшись до Європейського енергетичного співтовариства, країна взяла на себе зобов'язання довести частку ВДЕ в енергобалансі країни до 12%.

Щоб ця перспектива стала реальністю, потрібні послідовна політика держави і підтримка суспільства - принаймні, про це говорить досвід ЄС.

Проаналізувавши певні етапи розвитку альтернативної енергетики у світі, можна вивести кілька складових цього процесу, без яких досягнення високих результатів представляється неможливим.

По-перше, потрібно заручитися підтримкою населення.

Сьогодні Німеччина може похвалитися тим, що понад 80% її населення підтримують "зелені" технології. В Україні ж невелике соціологічне дослідження асоціації "Альтернатива" показало наступне.

29% населення взагалі не знають про поновлювані джерела енергії та 19% не бачать сенсу в їх впровадженні. 11% вважають, що альтернативна енергетика надто дорога і лише 20% готові до її впровадження. 21%, що залишилися не визначилися у своєму ставленні до проблеми.

Ці цифри дуже яскраво показують ту полярність між ЄС і Україною. Значить, необхідність діяти і змінювати ситуацію.

З нього почати? Насамперед - розповісти людям про "зелені" технології, про їх сприятливий вплив на екологію, про можливості використання природи як безкоштовного джерела енергії, щоб забезпечити енергетичну незалежність держави.

Безумовно, слід пояснити, що альтернативна енергетика однозначно дорожче, ніж традиційна - атомна чи теплова. І якщо населення хоче проявити турботу про екологію, то воно, перш за все, має погодитися платити за електроенергію набагато більше, ніж зараз. А це завдання майже нереалізоване.

Також на новий рівень свідомості повинна піднятися проблема економії ресурсів та енергоефективності.

"Якщо людям дати економічні драйвери, вони самі почнуть прикручувати батареї", - вважає координатор проекту Greencubator Роман Зінченко.

Іншими словами, якщо показати, скільки можна заощадити на елементарному утепленні квартири, або скільки доведеться заплатити за марнотратне використання ресурсів, люди самі почнуть економити.



Крім того, населення має відчувати позитивні зміни від цих процесів в повсякденному житті. Бачити нові робочі місця, які створює нова галузь, розвиток місцевої промисловості.

Україна має величезний потенціал, але реалізувати його можна буде тільки тоді, коли суспільство усвідомлює необхідність змін, вважає директор асоціації відновлюваної енергетики "Альтернатива" Віталій Ковач.

"Потрібні держпрограми, фінансування міжнародних організацій і банків, реформа освіта, банальна пропаганда та привернення уваги до питання, чим вже успішно займається ряд професійних профільних організацій та об'єднань галузі. Однак зміни починаються з людей", - говорить він.

По-друге, вже згаданий експертом фактор - державна підтримка.

Саме держава створює економічні стимули розвитку галузі. Прозорі умови на ринку і послідовність політики можуть забезпечити залучення інвестицій, що веде до створення робочих місць, збільшенню податкових надходжень до бюджету і зниження залежності від імпорту енергоресурсів.

Президент Європейського союзу відновлюваної енергетики EREF Райнер Хінрікс-Ральвес вважає, що в найближчі 40 років попит на імпорт енергоресурсів у Європі повинен скоротитися з 50% до 40% лише за рахунок споруджуваних енергетичних потужностей об'єктів альтернативної енергетики.

Для України це питання особливо болюче. Щороку наприкінці грудня населення стежить за черговим витком переговорного процесу Россі і України.

Директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин днями заявив: "За 20 років питання залежності від Росії щодо газу не було вирішене. Україна не може бути повноцінно незалежною державою, якщо вона настільки сильно залежить по стратегічних ресурсах від свого сусіда".

Президент Віктор Янукович в інтерв'ю індійському виданню The Hindu заявив, що в України немає грошей для купівлі газу за цінами, які вище майже на 200 дол за куб м, ніж у європейців, тому країна шукає альтернативні джерела енергії.

Шукати не доведеться, якщо створити необхідне середовище для розвитку галузі ВДЕ. Інвестор приходить сам туди, де інвестиція буде економічно вигідною.

Згідно з рейтингом Ernst & Young Україна входить до тор -30 країн за привабливістю інвестування в альтернативну енергетику.

А інвестиції в галузь за 2011-2012 роки, за даними голови Державного агентства з енергоефективності та відновлюваної енергетики Миколи Пашкевича, склали 21 млрд грн. Це означає, що на 1 грн, витрачену з держбюджету, було залучено 30 грн інвестиційних коштів.


help ukraine

Чи зможе похвалитися таким показником традиційна енергетика - нафта, вугілля, газ, яка за даними Міжнародного енергетичного агентства в 2011 році отримала в шість разів більше державних субсидій у світі, ніж ВДЕ?

(Від редакції. Настільки блискучі показники альтернативна енергетика демонструє завдяки існуванню в Україні одного з найвищих у світі коефіцієнтів "зеленого тарифу". Він дозволяє з божевільною швидкістю окупати великі вкладення в сотні мільйонів доларів.

В Україні гроші на дотування "зеленої енергетики" беруться якраз за рахунок утримання наднизьких цін на закупівлю електроенергії у атомних і теплових електростанцій.

За рахунок штучно створеної і гарантованої на багато років вперед прибутку "зелені" проекти активно кредитують всілякі банки, включаючи ЄБРР. Докладніше - у матеріалі "Клюєв - ясне сонечко, Ахметов - володар вітру").

По-третє, участь великого бізнесу країни.

Як не парадоксально, в Європі з'явилася тенденція: представники традиційної енергетики розглядають можливість розвитку альтернативної. Про це розповів Райнер Хінрікс-Ральвес під час недавнього візиту в Україну.

"Бізнес - це діяльність з метою отримання прибутку. Якщо показати бізнесу, що ВДЕ - вигідний бізнес, вчорашнє лобі традиційної енергетики можна переманити на бік" зелених "технологій", - вважає експерт.

Аргументів на користь прибутковості предостатньо. Згідно з даними MarketLine, глобальна відновлювальна енергетика в 2012 році отримала дохід 322 млрд дол.

За прогнозами, світовий ринок відновлювальних джерел енергії зростатиме із середньорічним темпом 8,5%, довівши сумарний дохід до майже 480 млрд дол в 2015 році. За п'ять років це становить майже 50-відсоткове збільшення доходів.

Крім того, саме ця галузь - одна з небагатьох, які відкривають доступ до міжнародних капіталам за рахунок підтримки міжнародними банками. Так, ЄБРР тільки в 2012 році позичив більше 25 млн євро на проекти у сфері ВДЕ, причому загальна цифра до кінця 2013 року досягне 1 млрд євро.

Україна пора інтегруватися в процеси енергетичних реформ і почати розвіювати міфи, які створюють навколо поновлюваних джерел електроенергії представники традиційного лобі.

ВДЕ сприяють скороченню викидів парникових газів, позитивно впливають на енергетичну безпеку, зменшують залежність від імпорту, створюють робочі місця і є запорукою сталого розвитку суспільства.



Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики: