Ще в 2011 році Міжнародне енергетичне агентство заявило про наближення "золотого століття природного газу". Таку назву отримав сценарій, який, зокрема, грунтувався на зростанні виробництва електроенергії з використанням "блакитного палива", з відповідним зменшенням частки ядерної енергетики. Однак реальність скоригувала сценарії МЕА. Сьогодні альтернативна енергетика в Європі активно витісняє генеруючі потужності, що працюють на природному газі. І є всі підстави вважати, що дана тенденція визначить розвиток електроенергетики в країнах Європи в найближчому майбутньому.
Ще кілька років тому німецькі енергокомпанії RWE та E.ON розглядали природний газ в якості палива, яке в змозі забезпечити зростаючі потреби економік країн ЄС в електричній та тепловій енергії. Станом на 2010 рік, газ займав перше місце на німецькому ринку теплової енергії, причому як в секторі первинного будівництва, так і в існуючому житловому фонді. Рішення Берліна про відмову від використання ядерної енергетики після аварії на японській АЕС Фукусіма, викликало до життя прогнози випереджаючого зростання саме газової генерації.
Останні, однак, не виправдалися. Причиною стала економічна криза в країнах ЄС, яка спричинила за собою зниження ділової активності й значне падіння попиту і оптових цін на електроенергію. Все це відбувалося на тлі рекордно високих цін на природний газ, які переважно прив'язані до котирувань світового ринку нафти. У підсумку, енергетики знайшли заміну дорогому газу. Його місце зайняло вугілля, що поставляється з США. У Північній Америці "сланцева революція" вивільнила значні обсяги енергетичного вугілля, яке розширило свої позиції на європейському ринку. Негативний вплив на економіку роботи газової генерації надала й криза на ринку торгівлі квотами на викиди СО2 в країнах Євросоюзу. Вона сталася після того, як цілі щодо скорочення викиду вуглекислого газу в ряді країн були досягнуті. У результаті, якщо ще кілька років тому ринкова ціна квот на оксид вуглецю становила EUR30-40/тонна, в даний час вона впала до EUR4/тонна.
Ще одним фактором зниження інтересу до розвитку газової генерації в Європі став активний розвиток потужностей, що використовують поновлювані джерела енергії (ВДЕ). Лідером розвитку ВДЕ в Західній Європі по праву вважається Німеччина. За кілька років на німецькому енергетичному ринку відбулися кардинальні зміни. В енергосистемі країни неухильно зростає використання електроенергії, отриманої з поновлюваних джерел. Більш екологічні сонце й вітер послідовно відвойовують позиції у вугільних та газових електростанцій.
За даними агентства Bloomberg, в Австралії електроенергія, отримана від вітру обходиться дешевше, ніж вироблена при спалюванні викопного палива. І це з урахуванням того, що Австралія є найбільшим експортером вугілля в світі. Собівартість кіловат-години, виробленого на новій вітряній станції в Австралії, становить $ 0,08. Для порівняння: вартість кіловат/години, виробленого новою електростанцією на вугіллі – $ 0,143, на природному газі – $ 0,116. Тарифи на електроенергію, отриману від викопного палива, виробленого на нових електростанціях, включають податок на викид вуглекислого газу.
Ціна електроенергії, що генерується фотоелектричними установками, вже зараз нижче, ніж роздрібні ціни на електроенергію в Італії, Іспанії, Данії, Австралії та південних районах Німеччини. "Двадцять років тому виробництво одного кіловат-години коштувало EUR1. Сьогодні ж у країнах, багатих сонцем, воно обходиться менш ніж в EUR0, 1/КВт/ч, а в деяких регіонах у EUR0, 0,6/КВт/ч", – говорить президент європейської асоціації фотоелектричної промисловості Вінфрід Хоффман.
Німецька RWE повідомляє, що "у зв'язку з триваючим бумом в області сонячної енергетики, рентабельність роботи по всьому сектору і у всій Європі знизилася". Протягом першої половини 2013 року операційний прибуток електроенергетичного підрозділу RWE, що використовує енергоблоки на викопному паливі, впала майже на 2/3. Подальше падіння прибутку відбувається, незважаючи на те, що компанія продала значні обсяги електроенергії за форвардними контрактами, тобто за фіксованою ціною. У підсумку, RWE прийняла рішення про тимчасове виведення з експлуатації 3100 МВт генеруючих потужностей в Німеччині та Нідерландах. Компанія має в своєму розпорядженні кілька недавно побудованих електростанцій, які змушені експлуатувати виключно у зимовий період часу. "Газ у Європі як і раніше дорогий, проте, він все ще використовується, коли попит на нього зростає. Але тепер все більшим попитом користується сонячна енергія", – заявив в інтерв'ю інформаційному агентству NTB представник RWE Пітер Енгесланд.
Інша найбільша енергокомпанія Німеччини – E.ON – повідомила про намір законсервувати комбінований газовий блок на електростанції в словацькому місті Мальженіці потужністю 430 МВт. Дана установка була введена в експлуатацію в січні 2011 року і характеризується високим показником ККД – 58%. Причина консервації блоку – економічна неефективність вироблення електроенергії.
За підсумками роботи в першому півріччі 2013-го, E.ON взяла курс на реструктуризацію діючих генеруючих потужностей, що використовують викопне паливо, для підвищення конкурентоспроможності на ринку. Одночасно з планами щодо скорочення витрат та підвищення ефективності, E.ON вивчає можливість закриття ряду електростанцій в країнах Західної та Центральної Європи.
"У нинішніх умовах ринку, виробники газу – це найбільші невдахи. Вони змушені запускати виробництво на мінімальному рівні. Коли газові електростанції знаходяться в експлуатації менше, ніж 3000 разів на рік, ставиться питання про їх закриття або продовження їх функціонування. Зараз ні у кого немає бажання інвестувати в область газової енергетики ", – констатує генеральний директор dena (Німецького енергетичного агентства) Андреас Юнг.
Витіснення природного газу ВДЕ в сегменті виробництва електроенергії поки можна назвати суто європейською тенденцією ринку електроенергії. У Північній Америці, на тлі триваючого збільшення видобутку нетрадиційного газу, продовжується зростання його споживання, в т.ч. в енергогенерації.
В Україні, яка імпортує газ за однією з найбільш високих цін у Європі, його споживання генерацією в даний час зведено до мінімуму. Виняток становлять хіба що виробники тепла, які купують газ за субсидованими урядом цінами. В цілому, Україна поступово, але послідовно позбавляється від газової залежності від "північного сусіда". У першому півріччі 2013-го імпорт газу з Росії скоротився майже на 40 %. Остання обставина відверто нервує Москву, яка робить спроби дискредитувати розвиток альтернативної енергетики в Україні, використовуючи для цих цілей ЗМІ та окремих політиків.
Проте зупинити процес збільшення частки альтернативної енергетики в енергобалансі України подібна протидія не зможе. У міру реформування енергетичної галузі за європейськими стандартами можна очікувати, що тенденції з витіснення відновлювальною енергетикою генерації на викопних ресурсах повною мірою проявляться і на вітчизняному енергоринку.