В Україні вартість газу «на вході в країну» 4600 гривень, населення платить за газ 800 гривень. Різницю в цінах відшкодовує держава у вигляді субсидій. «Дотації на газ для населення йдуть до Росії, а їх могли б отримувати аграрії та енергетики в Україні», вважає Костянтин Богатов, керуючий партнер компанії SALIX energi. Його зусиллями утримується компанія, яка вирощує енергетичну сировину для біогазових установок. Інтерв'ю з ним записала Вікторія Розова, кореспондент журналу Український фермер.

Як йдуть справи з біоенергетикою в світі в цілому та Європі зокрема?

Європейські країни давно зрозуміли, що біоенергетика займає важливе місце в енергозабезпеченні населення та промисловості, і вже більше 20 років ефективно розвивають цей напрям економіки. Важливо, що біомаса або біопаливо є місцевим видом біопалива, який можна ефективно використовувати як для виробництва теплової, так і електричної енергії. У Європі зрозуміли, що розвиток цієї сфери – це не тільки отримання енергії, а й створення нових робочих місць, підвищення ефективності використання та утилізації відходів, додаткові прибутки для сільського господарства та лісової промисловості.

За даними Європейської комісії, станом на 2010 рік біомаса займала 15% у структурі джерел виробництва теплової енергії в країнах ЄС. Якщо говорити про альтернативні джерела в цілому, то біомаса тут незаперечний лідер. Значна частка тепла на сьогодні виробляються саме з біомаси та органічних відходів. Ряд країн мають таке значення показника виробітку тепла з біомаси: у Швеції – 61%, Австрії – 37%, Данії – 35%, Фінляндії – 32%.

Зауважу, що в структурі біомаси основну частку займає тверде біопаливо (деревні відходи, тирса, пеллети, брикети, тріска енергетичних культур). На другому місці – тверді побутові відходи, з яких теж отримують теплову та електричну енергію.

Такий тренд залишиться стабільним. У середньостроковій та довгостроковій перспективі, біоенергетика буде займати важливе місце як у промисловості, так і в приватному секторі. Європа сьогодні є найбільшим ринком споживання твердого біопалива і основним імпортером пелет в світі.

Як європейські держави підтримують розвиток біоенергетики? Знаю, що у сусідній Польщі з бюджету надають на 25 років безвідсотковий кредит господарствам, які займаються біопаливом, оскільки поляки вважають газ дорогим задоволенням.

Можу сказати точно, що такі програми є, і не тільки в Польщі, але й в інших країнах ЄС. Можливо, в останні роки підтримка дещо зменшилася у зв'язку з економічною кризою і спадом виробництва, проте програма діє і розвиток біоенергетики досить ефективно стимулюють. Якщо говорити про Польщу, то для прикладу, в цій країні, як і в інших країнах ЄС, є стимули для розвитку енергетичних культур для виробництва біомаси. Фермери, які мають намір вирощувати такі культури, отримують часткову компенсацію витрат на закладку плантацій. У кожній країні ця цифра може відрізнятися, однак вона достатня, щоб зацікавити фермерів інвестувати кошти у виробництво.

Способи стимулювання можуть бути різні: інвестиційні гранти та субсидії, податкові пільги, фінансування через спеціальні соціальні програми, фонди, пільгове кредитування, законодавча підтримка та зелені сертифікати на виробництво енергії з альтернативних джерел енергії.

Що маємо в Україні?

В Україні ситуація, на жаль, не настільки райдужна, як у сусідній Польщі та інших країнах Європи, хоча наш потенціал не менший, а, можливо, більший. Ми просто ще не до кінця зрозуміли, що навколо нас є багато ресурсів, які можна використовувати як локальні види палива.

Насправді, все це для нас не нове. Є досвід використання і торфу, і дров, і ще в радянський час були програми виробництва біогазу. Тільки дешевий газ не стимулював розвиток таких напрямків. Як кажуть «Навіщо щось змінювати, коли й так добре».

Проте зараз ситуація в світі змінилася – енергоносії стали дорогими, питання екології також стоїть дуже гостро. І ми по-іншому повинні подивитися на ті ресурси, що є навколо нас. Кожен регіон нашої країни має свою специфіку і широкі можливості: на півночі і заході – це торфовища, відходи деревопереробної промисловості, можливість вирощувати енергетичні культури. На сході та півдні потенціал мають солома зернових, відходи переробки соняшнику. На всій території України можна успішно виробляти біогаз.

Так, за оцінками експертів Інституту теплофізики України та біоенергетичних асоціацій України, розвиток проектів біоенергетики може замінити 3,5 мільярда кубометрів природного газу до 2020 року і 7,5 мільярда до 2030 року. Для першого варіанту щорічна економія становить понад 8 мільярдів гривень на закупівлю енергоносіїв. А в сьогоднішніх умовах – це кошти, які могли б залишитися в Україні та піти на розвиток інших соціально важливих напрямків.

Незважаючи на такий потенціал, держава поки законодавчо стримує розвиток біоенергетики в Україні: процедура отримання зеленого тарифу дуже складна. До того ж відповідне обладнання в Україні майже не виробляють.

Незважаючи на те, що законодавчо закріплені податкові пільги та звільнення від мита при імпорті обладнання, на практиці ці механізми майже не працюють і компанії змушені витрачати дуже багато часу, доводячи свою правоту в тих питаннях, які, здавалося б, і так зрозумілі.

Тому на практиці дуже млявий розвиток ринку, хоча в інших умовах і за підтримки з боку держави ця галузь могла б стати драйвером розвитку, оскільки це і виробництво сировини, і логістика, і створення нової інфраструктури, і машинобудування, і сервісні послуги, і багато іншого.

Чи багато господарств вирощують в Україні енергетичні культури?

На сьогодні в Україні таких компаній вже більше десятка. Однак не всі з них можна віднести до професійних гравців, багато садять невеликі обсяги, щоб подивитися та оцінити культуру. Однак з кожним роком ми бачимо появу нових компаній, які серйозно цікавляться цим напрямком бізнесу і готові інвестувати в нього власні кошти.

В цілому ж, станом на 2013 рік в Україні посаджено більше 1200 га енергетичної верби. Міскантус, енергетична верба, багаторічне сорго, світчграс...

Яка культура найбільш поширена в Україні?

Найпоширеніша – енергетична верба, інші культури садять в незначних кількостях. Основна проблема в тому, що в Україні зараз не сформований ринок кінцевого споживача і не розвинена інфраструктура, все це стримує розвиток. Вистачає інформації, немає підготовлених фахівців у цій сфері. Всі вчаться на власних помилках та міжнародному досвіді.

Можу сказати, що в порівнянні з 2009 роком, коли наша компанія починала цей бізнес, ми бачимо прогрес та інтерес до біоенергетики як з боку агрокомпаній, так і нових гравців, які розглядають вирощування енергетичних культур як новий вид бізнесу.

Розкажіть, як ваша компанія входила в цю галузь. Що мотивувало її керівників?

До кризового 2008 року ми займалися житловим та комерційним будівництвом.

Оговтавшись та розібравшись з банками, ми задумалися над подальшим розвитком компанії. Вивчаючи різні сегменти ринку, зрозуміли, що аграрний ринок лідирує тривалий час. Наявність землі, людського потенціалу і не дуже складні технології, попит, який ніколи не припиниться, оскільки людям потрібні продукти, – всі ці речі показували, що у нас щось вийде.

З іншого боку, нас цікавила енергетика як базова галузь, зокрема нова хвиля альтернативної енергетики, яка, на мій погляд, вже кілька років переступила той технологічний рубіж, коли вона може бути не дотаційною, а економічно ефективною.

У нашій країні розраховувати на дотації не слід, вони не для всіх. Жоден із звичайних бізнесменів не будуватиме свій бізнес, розраховуючи на дотації.

Як обирали культуру?

Проаналізовано було все. Спочатку розглядали пелетне виробництво, зокрема із соломи. Однак виявили проблему з логістикою сировини. Агроном бачить в соломі природне добриво, він вважає за краще її закопати в землю, до того ж потрібна спеціальна техніка для збору і, головне, довгострокові договори. Якщо ти будуєш завод, інвестуєш в нього мільйони євро, то, звичайно, хочеш мати гарантію безперебійної поставки соломи хоча б років на 15.

Однак фермери, землі яких розташовані навколо заводу, можуть у будь-який час кардинально змінити сівозміну, і наш технологічний ланцюжок розірветься. Наприклад, зараз багато заводів з виробництва пелет простоюють через брак сировини.

Другий варіант – тріска з лісгоспів. Проблем ще більше. Багато корупції, все монополізовано, великі західні споживачі міцно тримають руку на поставках цієї сировини. Цей варіант ми також відкинули, не рахуючи його раціональним.

Порадившись, дійшли думки, що біопаливний бізнес повинен спиратися на власну сировинну базу. Вивчаючи технологічні особливості різних енергетичних культур – тополі, верби, міскантуса та інших, дійшли висновку, що для наших умов та нашої ситуації актуальною є енергетична верба.

Ми для себе з самого початку визначили базовим регіоном Волинь. Там легше взяти землю в оренду, досить грунтової вологи та опадів, заплави річок.

Верба розмножується живцями, які саджають у підготовлений грунт. Ми закупили в Європі велику кількість сортів. У перший рік отримали пагони, які зрізали, щоб стимулювати рослину кущитися. Потім настає період збору «врожаю».

Для цього є різні підходи. Одні компанії збирають щороку – отримують позитивний результат, інші – один раз на два або три роки, і також отримують позитивний результат. Середнім терміном експлуатації куща зазвичай вважають 25 років. У Швеції є і 28-річні плантації, але врожайність після цього поступово знижується, тому доцільно зробити рекультивацію та посадити нові рослини.



За рослиною легко доглядати. Вербі зазвичай добрив не потрібно, оскільки збирають культуру після листопада, відповідно опалий та перепрілий лист є природним добривом (хоча для більш високого результату вносять один раз на три роки після збирання комплекс мінеральних добрив). За рахунок затінення відбувається багаторічний контроль бур'янів. Є думка, що верба росте на будь-якому грунті. Однак для отримання очікуваного результату треба садити в землю, де розташовані грунтові води і випадає достатня кількість опадів. Для отримання хорошого врожаю потрібно, щоб літня кількість опадів була більше 550 мм на рік.

Ми часто беремо малопродуктивні землі, які не були в користуванні більше 10-15 років або від яких відмовилися фермери у зв'язку з нерентабельністю вирощування на них звичайних сільськогосподарських культур, таких як пшениця, буряк і т.п.

Скільки землі на сьогодні у вас під плантацією енергетичної верби?

У перший рік ми висадили 130 га, станом на весну 2013 року загальна площа закладених плантацій складає вже майже 1000 га. Тому на сьогодні, можна сказати, ми є найбільшим плантатором енергетичної верби в центрально-східній Європі. Згідно з бізнес-планом, ми маємо намір вийти на 2300-2500 га.

Чи потрібна для збору спеціальна техніка?

Звичайний силосний комбайн зі спеціальною насадкою, яка дробить пагони і подає в контейнер. Є спеціальна техніка з Бразилії для збирання цукрового очерету, яка також комплектується насадкою для зрізання товстого стебла.

Що робите із зібраним урожаєм?

Поки всі зрізані пагони ми використовуємо на закладку нових насаджень.

На сьогодні для нас головне завдання – не отримати енергетичну сировину, а посадитиякомога більше рослин верби. Це ми робимо вже третій рік поспіль.

Проте вже восени плануємо почати спалювати тріску в котельнях, але спершу будемо купувати сировину у колег, а вже з наступного року спалювати власну продукцію. Розпочали підготовку до будівництва великої котельні, ряд котелень пропонують нам спільний бізнес. Кінцева мета у нас – пряме спалювання тріски. Це ефективна схема: зібрав – спалив. Не потрібно подальша переробка, яка потребує додаткової енергії.

Наприклад, у Польщі кожен 1 га енергетичної верби при продажу тріски на когенераційні установки або «тепловні», як у них кажуть, приносить фермерам дохід у розмірі 1 тис. євро на рік. Якщо продавати тепло, отримане від спалювання такої ж кількості деревини, то цифру слід помножити на два. Такий бізнес. Це як у разі продажу м'яса або ковбаси, соняшнику чи олії: чим вище ступінь переробки, тим більший ефект отримуєш.

Отже, ваша компанія поки нічого на продаж не пропонує. На чому ж ви заробляєте?

Ми знаходимося на інвестиційній стадії проекту. Цей бізнес тривалий. На відміну від звичайного аграрного – навесні посадив, восени зібрав і отримав гроші – тут ти  протягом 4-5 років очікуєш. Однак потім протягом 25 років збираєш врожай і отримуєш прибуток.

Саджанці не продаємо, оскільки у нас самих велика потреба в них. Невеликі партії продавали за спеціальним запитом. Визнаю, що це вигідно, саджанців енергетичної верби в Україні немає. Є приблизно десяток інших гравців, які також займаються цією культурою, але на їх частку припадає близько 10 % площ вирощування. Інші 90 % – це наша компанія.

Саджанці можна знайти різних категорій – ліцензійні та неліцензійні, різного походження – шведські та польські сорти, а також просто зрізані на болотах. Компаній, що працюють з ліцензійним матеріалом, в Україні три: дві з них займаються розмноженням для себе і майже нічого не реалізують. Є ще 5-7 гравців, які не мають історії походження своїх саджанців, сертифікатів, досліджень, але зовні їх саджанці виглядають так само. Відповідно ціна на ринку коливається від 15 копійок до 1 гривні за штуку. Ми ж цього року завезли саджанці за ціною 1 долар США. Це найкращий сорт, і ми отримали на нього ліцензійні права. Однак говорити, що його в найближчі роки будемо продавати, не доводиться.

Хто, на ваш погляд, міг би купувати енергію з біомаси, коли ви почнете її виробляти?

Нам, як виробникам, немає різниці, хто буде купувати, але орієнтуємося на комерційні об'єкти. А політику держави щодо тарифів на тепло для населення вважаємо недалекоглядною. Населення купує газ по 800 гривень за 1 тис. кубів, а коштує він 4600 гривень на ринку. Різниця – це збитки держави у вигляді дотацій, яку насправді платить кожен з нас як податки. Тому ціна газу 800 гривень є помилковою, ми за нього платимо ті ж 4600 гривень у вигляді дотацій з наших податків. Питання – де логіка?

Якби у нас зробили рівні правила та нормальну конкуренцію на ринку виробництва теплової енергії, компанії самі перейшли б на біомасу, оскільки сьогодні вона дешева і дозволяє за 3-4 роки окупити витрати на новий котел.

Якщо аграрному підприємству рахунки за газ є обтяжливими, воно може самостійно налагодити такий бізнес, як ви?

Однозначно зможе. Економія буде солідною. Якщо ви, наприклад, посадили 50 га верби, то це дозволить опалювати більше 10 тис. кв. м площі приміщень. Звичайно, за умови дотримання всіх норм будівництва з енергозбереження (вікна, двері, покрівля). Для розуміння, це середня районна лікарня.

Вирощувати вербу вигідно тим, у кого є внутрішнє споживання тепла. Маючи трудові ресурси і техніку, виділивши невелику площу землі зі свого кластера, фермер фактично забезпечить себе паливом самостійно, у нього з'явиться така приємна незалежність – енергетична. До того ж багато господарств мають землі, які середньої ефективності або підтоплені.

Чи не існує загрози, що родючі грунти підуть під енергетичні культури?

З одного боку, все має регулювати ринок. Якщо на цьому етапі затребувана верба – її треба садити. Якщо соняшник – треба садити його. З іншого боку, слід розуміти масштаб загрози. На сьогодні під енергетичними культурами знаходиться 1200 га землі, з них 1 тис. – наші. З 35 млн. га української землі 8 мільйонів га не обробляють взагалі. Повірте, якби це були родючі землі, невже ніхто досі не прийняв би їх в обробку!?

Якщо з 35 мільйонів га в Україні під енергетичними культурами буде кілька десятків тисяч гектарів, то ніякої загрози для родючих грунтів немає. Для прикладу скажу, що тільки у Волинській області малопродуктивних земель більше 50 тис. га, які не придатні для вирощування звичайних сільськогосподарських культур. І сьогодні вони простоюють. Ми ж пропонуємо їх ефективне використання.

Також ні в Німеччині, ні в Англії з можливостями використання для енергетичних культур сотень тисяч гектарів, плантації вимірюються тисячами гектарів. Отже, тут існує певна саморегуляція. Я не буду працювати в Полтавській області, тому що мені потрібні не чорноземи, а волога земля. Тобто розмови про загрозу голоду ініціює лобі, зацікавлене у тому, щоб Україна все більше споживала газу. На мою думку, проблема нашої газової незалежності набагато реальніша і страшніша, ніж загроза вирощування енергетичних культур.
тут може бути ваша реклама

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте послугу "Фото-каталог"

Замовити!
База компаній