Чи можна створити ринок біопалива в Росії за рахунок відходів лісопереробки?
Відходи лісообробного виробництва в Росії в більшості своїй ніяк не використовуються, в той час як за кордоном з них роблять сучасне біопаливо – це вже стало самостійним рентабельним бізнесом. Як повідомили експерти галузі на Лісопромисловому форумі, який нещодавно пройшов у Петербурзі, у нас в країні необхідність створення та стимулювання ринку біопалива стає все гостріше. Зусилля в цьому напрямку робить міністерство природних ресурсів, яке не так давно розробило план заходів з підтримки біоенергетики.
Начальник відділу державної політики у сфері використання та відтворення лісів міністерства природних ресурсів та екології РФ Павло Трушевський розповів, що не так давно був затверджений план стимулювання деревної сировини в біоенергетиці. За його словами, останні 10-15 років спроби запустити та підтримати біоенергетику в Росії робилися неодноразово. Однак спочатку ці завдання ставилися перед міненерго, яке при нинішньому паливному балансі поки не дуже зацікавлене в розвитку біоенергетики. На даний момент виконавцем стало мінприроди як орган, найбільш зацікавлений у залученні в енергетику відходів лісопереробки, малоцінної деревини, порубкових залишків.
Передумови для опрацювання такого плану, за словами Трушевського, в Росії існують давно. Приблизно 80 мільйонів кубометрів біомаси від деревини в різних видах залучено в переробку, проте в країні немає нормальних біоенергетичних проектів, слабо розвинене виробництво плиткової продукції, величезні обсяги порубкових залишків та малоцінної листяної деревини залишаються невикористаними.
А як розповів віце-президент РАТ "Бумпром" Володимир Горшков, зараз опрацьовується законопроект, що передбачає заборону на поховання деревних відходів з 2018 року. І в такому випадку лісопереробні виробництва доведеться або зовсім згортати, або ефективно використовувати відходи й вивозити їх кудись. Зараз утворюється приблизно 300-400 тисяч кубометрів відходів на рік, які не знають, куди дівати, і переробка їх в біопаливо – це єдиний вихід із ситуації. Але навіть при благоволінні влади, якого поки немає, лише 15-20 відсотків відходів можна буде використовувати прямо на місці, решту все одно доведеться кудись вивозити, і тут особливо гостро постає питання залізничних перевезень.
– Виробництво тонни пелет (біопалива у вигляді деревних гранул) коштує близько 2,1-2,2 тисячі рублів, – пояснив почесний член Консультаційного комітету ФАТ ООН з паперу та деревним продуктам Едуард Аким, – транспортування на експорт, наприклад, з лісів Красноярського краю до будь-якого порту, хоч до Нахідки, хоч до Усть-Луги, обходиться приблизно в 3,4-3,6 тисячі рублів, а продаж йде від 4,4 тисячі рублів за тонну. Тому єдиним оптимальним варіантом стає використання пелет для внутрішнього ринку.
У цій області достатньо й інших проблем. Експерти відзначають в цілому низьку, навіть близьку до нульової, рентабельність комерційної лісозаготівлі та санітарних рубок. Причиною тому стало зростання тарифів на тепло та електрику, а також зовсім непродумана система енергопостачання.
– У багатолісних районах є котельні, куди вугілля та мазут везуть з усієї країни за дві-три тисячі кілометрів, це коштує величезних грошей, та ще й сам процес субсидується з бюджету, – продовжив Аким, – а про те, що ці котельні оточені лісами з усіх боків і що оптимально організувати там поруч лісозаготівлю та використовувати біовідходи в якості палива, ніхто не думає.
У деяких європейських країнах початкове субсидування біоенергетики вже поступово припиняють, оскільки вона перетворилася в абсолютно самостійну галузь, і виробництво брикетів, пелет та іншого біопалива як бізнес стало становити інтерес для інвесторів.
За даними Едуарда Акима, тонна деревини після глибокої хімічної обробки дає продукції на тисячу євро, після глибокої механічної обробки виходить продукції (включаючи меблі) на 1000-1050 євро. А при перетворенні цієї тонни в біопаливо його на виході виходить на 100-150 євро. Це прямо веде до зміни трудовитрат, будуть потрібні нові робочі місця, які вже називають "зеленими".
Як розповів Трушевський, зараз на етапі узгодження знаходяться підготовлені міністерством пілотні проекти з біоенергетики, які планується реалізувати в п'яти російських регіонах. Місцева влада повинна буде розробити свої регіональні програми в цій області або адаптувати вже існуючі, після чого підпишуть угоду з мінприроди. Ще підготовлена окрема пропозиція мінпромторгу з включенню біоенергетичних проектів до переліку пріоритетних інвестиційних. Для цього пропонують хоча б знизити мінімальний обсяг інвестицій з 300 до 100 мільйонів рублів, щоб біоенергетика могла потрапити до цього переліку.
Ще один майбутній експеримент у цій сфері – дослідна перевірка біопалива для промислової енергетики за домовленістю з інвестором.
– Ми спробуємо використовувати пелети в одному з котлів на Кіровській ТЕЦ-4, – пояснив Трушевський. – Сам котел переобладнають, щоб він став "всеїдним" відносно палива, починаючи від тріски й закінчуючи "модними" біоенергетичними продуктами з високою доданою вартістю, на зразок біоетанолу або біодизелю.
За словами Трушевського, основне завдання міністерства зараз – створити ринок, щоб попит підштовхнув пропозицію, щоб в країні з'явилися виробництва пелет, які реально працюють не на експорт, а для внутрішніх потреб країни. Такі виробництва можуть працювати за кількома напрямками: на внутрішньому ринку біопаливо з лісових відходів буде затребувано в комунальній, промисловій енергетиці, а також у домогосподарстві.
Відходи лісообробного виробництва в Росії в більшості своїй ніяк не використовуються, в той час як за кордоном з них роблять сучасне біопаливо – це вже стало самостійним рентабельним бізнесом. Як повідомили експерти галузі на Лісопромисловому форумі, який нещодавно пройшов у Петербурзі, у нас в країні необхідність створення та стимулювання ринку біопалива стає все гостріше. Зусилля в цьому напрямку робить міністерство природних ресурсів, яке не так давно розробило план заходів з підтримки біоенергетики.
Начальник відділу державної політики у сфері використання та відтворення лісів міністерства природних ресурсів та екології РФ Павло Трушевський розповів, що не так давно був затверджений план стимулювання деревної сировини в біоенергетиці. За його словами, останні 10-15 років спроби запустити та підтримати біоенергетику в Росії робилися неодноразово. Однак спочатку ці завдання ставилися перед міненерго, яке при нинішньому паливному балансі поки не дуже зацікавлене в розвитку біоенергетики. На даний момент виконавцем стало мінприроди як орган, найбільш зацікавлений у залученні в енергетику відходів лісопереробки, малоцінної деревини, порубкових залишків.
Передумови для опрацювання такого плану, за словами Трушевського, в Росії існують давно. Приблизно 80 мільйонів кубометрів біомаси від деревини в різних видах залучено в переробку, проте в країні немає нормальних біоенергетичних проектів, слабо розвинене виробництво плиткової продукції, величезні обсяги порубкових залишків та малоцінної листяної деревини залишаються невикористаними.
А як розповів віце-президент РАТ "Бумпром" Володимир Горшков, зараз опрацьовується законопроект, що передбачає заборону на поховання деревних відходів з 2018 року. І в такому випадку лісопереробні виробництва доведеться або зовсім згортати, або ефективно використовувати відходи й вивозити їх кудись. Зараз утворюється приблизно 300-400 тисяч кубометрів відходів на рік, які не знають, куди дівати, і переробка їх в біопаливо – це єдиний вихід із ситуації. Але навіть при благоволінні влади, якого поки немає, лише 15-20 відсотків відходів можна буде використовувати прямо на місці, решту все одно доведеться кудись вивозити, і тут особливо гостро постає питання залізничних перевезень.
– Виробництво тонни пелет (біопалива у вигляді деревних гранул) коштує близько 2,1-2,2 тисячі рублів, – пояснив почесний член Консультаційного комітету ФАТ ООН з паперу та деревним продуктам Едуард Аким, – транспортування на експорт, наприклад, з лісів Красноярського краю до будь-якого порту, хоч до Нахідки, хоч до Усть-Луги, обходиться приблизно в 3,4-3,6 тисячі рублів, а продаж йде від 4,4 тисячі рублів за тонну. Тому єдиним оптимальним варіантом стає використання пелет для внутрішнього ринку.
У цій області достатньо й інших проблем. Експерти відзначають в цілому низьку, навіть близьку до нульової, рентабельність комерційної лісозаготівлі та санітарних рубок. Причиною тому стало зростання тарифів на тепло та електрику, а також зовсім непродумана система енергопостачання.
– У багатолісних районах є котельні, куди вугілля та мазут везуть з усієї країни за дві-три тисячі кілометрів, це коштує величезних грошей, та ще й сам процес субсидується з бюджету, – продовжив Аким, – а про те, що ці котельні оточені лісами з усіх боків і що оптимально організувати там поруч лісозаготівлю та використовувати біовідходи в якості палива, ніхто не думає.
У деяких європейських країнах початкове субсидування біоенергетики вже поступово припиняють, оскільки вона перетворилася в абсолютно самостійну галузь, і виробництво брикетів, пелет та іншого біопалива як бізнес стало становити інтерес для інвесторів.
За даними Едуарда Акима, тонна деревини після глибокої хімічної обробки дає продукції на тисячу євро, після глибокої механічної обробки виходить продукції (включаючи меблі) на 1000-1050 євро. А при перетворенні цієї тонни в біопаливо його на виході виходить на 100-150 євро. Це прямо веде до зміни трудовитрат, будуть потрібні нові робочі місця, які вже називають "зеленими".
Як розповів Трушевський, зараз на етапі узгодження знаходяться підготовлені міністерством пілотні проекти з біоенергетики, які планується реалізувати в п'яти російських регіонах. Місцева влада повинна буде розробити свої регіональні програми в цій області або адаптувати вже існуючі, після чого підпишуть угоду з мінприроди. Ще підготовлена окрема пропозиція мінпромторгу з включенню біоенергетичних проектів до переліку пріоритетних інвестиційних. Для цього пропонують хоча б знизити мінімальний обсяг інвестицій з 300 до 100 мільйонів рублів, щоб біоенергетика могла потрапити до цього переліку.
Ще один майбутній експеримент у цій сфері – дослідна перевірка біопалива для промислової енергетики за домовленістю з інвестором.
– Ми спробуємо використовувати пелети в одному з котлів на Кіровській ТЕЦ-4, – пояснив Трушевський. – Сам котел переобладнають, щоб він став "всеїдним" відносно палива, починаючи від тріски й закінчуючи "модними" біоенергетичними продуктами з високою доданою вартістю, на зразок біоетанолу або біодизелю.
За словами Трушевського, основне завдання міністерства зараз – створити ринок, щоб попит підштовхнув пропозицію, щоб в країні з'явилися виробництва пелет, які реально працюють не на експорт, а для внутрішніх потреб країни. Такі виробництва можуть працювати за кількома напрямками: на внутрішньому ринку біопаливо з лісових відходів буде затребувано в комунальній, промисловій енергетиці, а також у домогосподарстві.