Чиновники як і раніше не читають пропозицій експертів з реформування віджитої системи, навіть якщо ідеї викладені на 1 сторінці.
Чиновнику б все коротше, з 12 пунктів вибрати 3 головних і переказати своїми словами, а краще - щоб взагалі все реформувалось якось само собою, без їх участі.
Все це нагадує маршаковских Королеву - та в "12 місцях" вирішувала, стратити їй людину чи помилувати, підраховуючи довжину слова, яке потрібно вписати в наказ. "Стратити" - коротше, а тому краще йому віддати перевагу.
Ймовірно, саме тому вдалі реформи окремо взятих областей так і залишаються реформами окремо взятих областей, що не поширюються на країну - адже щоб поширити, потрібно ж вивчити досвід, а чиновник вивчати не любить.
Ось повчати - інша справа. Ні, чиновників, звичайно, теж можна зрозуміти. Скільки божевільних щодня полює на їх час, щоб показати чергові креслення психотропної зброї або передати з рук в руки докази світової змови. Неможливо працювати!
Але що ж залишається юним реформаторам? Можна нескінченно оббивати пороги владних кабінетів, а можна запускати ідеї в "ноосферу", сподіваючись, що так вони таки знайдуть прихильників і будуть втілені в життя.
Експерти ініціативи з енергозбереження "Energy Evolution UA", пройшовшись по офіційним інстанціям, зрозуміли, що діла не буде (ми про комплексні реформи). Чиновники переважно поводяться так, немов збираються жити вічно. Але у України цього часу немає. Реформуйся або вмирай.
Трохи менше місяця тому волонтери "Energy Evolution UA" запустили кампанію з інформування українців про необхідність берегти енергію: навіщо це робити, скільки грошей на цьому можна заощадити і як це відіб'ється на енергонезалежності нашої країни.
Так, українці дізналися, що ми щорічно імпортуємо 40% всіх енергоресурсів. При цьому через неефективне використання енергії втрачаємо 185 млрд. Грн. на рік. З них 35% - втрати в житловому секторі. Припустимо, всі, слухняно почали економити електроенергію вдома і питання 35 відсотків вирішене. Але що робити з рештою 65%?
Що робити з комунальними підприємствами, в яких нерідко можна побачити буйство води, свято світла і фестиваль опалення?
Що необхідно встигнути зробити державі ще до опалювального сезону:
1. Почнемо з поганої новини. Потрібно піднімати тарифи. Але ми зараз не про газ, а про електроенергію. Ми платимо 31 коп за кВт.год при економічно обгрунтованій 1 грн. 20 коп.
Адже навіть чиновнику зрозуміло: якщо підняти ціни на опалення, не піднявши їх на електроенергію, цієї зими всі будуть грітися за допомогою електрообігрівачів. Оскільки взимку в наших квартирах при оптимістичному сценарії буде не більше +18 С, це призведе до того, що електромережі, які давно потребують модернізації, не витримають - їх пропускна здатність обмежена. Будинки, вулиці, міста, а ще - лікарні, станції зв'язку, екстрені служби залишаться без електрики, без зв'язку.
Для модернізації електромереж потрібно 5 років.
Диспропорція тарифів на газ, тепло та електроенергію призведе до того, що кмітливий українець почне відключатися від централізованих систем опалення - "Навіщо платити за те, що погано гріє і багато коштує?" Грошей стане надходити менше і системи центрального опалення замість модернізації продовжать руйнуватися.
"Що ж робити? Мерзнути, чи що ?!" - Запитаєте Ви і будете праві. По-перше, дочитати до кінця. По-друге, якщо інформаційна кампанія з енергозбереження увінчається успіхом, люди "включаться" і стануть дбайливо ставитися до енергії, і тоді газу на опалювальний сезон вистачить.
З 35 млрд.кубів, які країна споживає за опалювальний сезон, заощадити потрібно всього-то 6 - і це і промисловості, і житловому фонду, разом узятим. Місія цілком здійсненна! Ну а по-третє, і я не жартую, найкорисніша температура для організму +18 С. Запитайте у лікаря Комаровського;)
Отже, що необхідно пропорційно підняти тарифи на електроенергію.
2. Другим важливим кроком патріотично налаштованої "Антіміллеровської коаліції" повинна стати установка теплових лічильників як для населення, так і для державних установ та бізнесу. У багатоквартирних будинках можлива установка будинкових лічильників в ідеалі з т.зв. погодними датчиками, які автоматично регулюють рівень опалення в залежності від температури повітря на вулиці.
Загалом, немає приладу обліку? - Ні послуги. Відразу ж виникне питання, де взяти гроші. Це завдання можна вирішити кількома способами. Або вартість лічильників включається в діючий тариф, або установка відбувається за рахунок кредитів міжнародних фінансових інститутів. Але задачу потрібно вирішити.
Разом: встановлюємо лічильники тепла.
3. Через старі вікна взимку ми втрачаємо до 18% тепла. Ясно, що їх необхідно замінити на нові.
І тут на допомогу приходить досвід Львівської держадміністрації, яка ось уже кілька років фінансує програму щодо здешевлення кредитів для населення на енергозберігаючі заходи. Замість 15-20% по кредиту, люди платять 5-6%. Але витрати на комунальні послуги у людини стають настільки менше (при встановленому лічильнику тепла), що заміна вікон з здешевленим кредитом окупається в момент. Вигідно людині - вигідно і державі! Адже споживання енергії значно знизилося.
Причому, що цікаво: за всі роки функціонування програми не було жодного (!) Випадку неповернення або прострочення кредиту. Львівська адміністрація оцінила результати програми за 3 роки і знайшла її настільки вигідною, що зробила довгостроковою.
Паралельно можна вивчити досвід країн Центральної та Східної Європи, особливо Польщі та Чехії. До речі, Національний екологічний центр України робив 2 змістовних доповіді на цю тему. За Польщі та по Чехії.
Отже, поширюємо досвід здешевлення кредитів для населення на енергоефективні заходи по всій Україні.
4. Тепер перейдемо до шкіл, дитячих садків поліклінік та іншим об'єктам комунальної власності. Що робити з ними? Адже вони фінансуються за залишковим принципом. І тут є рішення! Без копійки фінансування можна розпочати кампанію з енергозбереження в масштабах всієї країни!
Компанія, яка "розуміється" на енергоефективності, каже: "Давайте ми вкладемо гроші в цю школу: замінимо вікна, оновимо вентиляцію, утеплимо приміщення і т.д." В результаті цих дій енергоспоживання школи знизиться відсотків на 40. Різниця йде на повернення коштів інвестора. Через 5-7 років інвестор повністю повертає вкладені кошти, отримує закладений прибуток, після чого місцевий бюджет починає за цю школу платити на ті ж 40% менше. Всі ці роки діти навчаються в теплому екологічному приміщенні.
З якихось причин законопроекти № 3013 і № 3014 (про стимулювання заходів з енергозбереження в комунальній сфері) гальмуються Мінфіном та Комітетом ВР з питань паливно-енергетичного комплексу. Без негайного прийняття цих законів найближчий опалювальний сезон країна може зустріти з холодними школами, дитячими садками та лікарнями.
Доступно пояснив Віце-прем'єр Гройсман. Він сказав чиновникам: ви розумієте, що через пару років тарифи будуть такими, що ви не зможете це оплачувати ?! Люди спитають вас: чому холодно в школах? Що ви відповісте?
Отже, терміново необхідно прийняти законопроекти № 3013 і № 3014 і утеплити підприємства комунальної форми власності.
Джерело http://life.pravda.com.ua/