Наталія Хоцянівська, яка є начальником управління економікою систем життєзабезпечення Мінрегіонрозвитку та житлово-комунального господарства, каже, що на сьогоднішній день Україна має у своєму розпорядженні близько 27 мільйонів тонн паливних видів біомаси, завдяки яким можна скоротити на 18 відсотків споживання в країні природного газу.

«Україна має великий потенціал, це близько 27 мільйонів тонн умовного палива, яке знаходиться у нас на полях, наприклад, та ж солома і маса інших біоматеріалів, а це 18 відсотків, які можуть замінити газ», – підкреслила вона в ході інтерв'ю журналістам «Біржового лідера». Згідно її думки зараз, частка біомаси, яку використовують в Україні для виробництва енергоресурсів, становить всього 1,24 відсотка, в той час як такий показник в державах Європейського Союзу становить в середньому близько 7 відсотків, а у Швеції та Латвії – 22 відсотки і 28 відповідно.

Юрій Осіпца, який є начальником управління житлової політики в департаменті систем життєзабезпечення, говорить про необхідність введення заходів щодо заміни природного газу на інші палива. Інформаційні дії зменшать витрату палива приблизно на 5 мільярдів кубометрів вже до 2020 року, а в свою чергу, це знизить витрату бюджету в межах 8,6 мільярдів гривень.

Нагадаємо, що Кабінетом міністрів України на опалювальний період 2014-2015 рр. затверджені ліміти обсягів використання природного газу. Так, від серпня поточного року до березня наступного 2015 року вони припускають, що використання природного газу Україною складе близько 30,23 мільярда кубів.

В України величезний потенціал

Галузь твердого біопалива в Україні активніше почала розвиватися в останні кілька років, тому що існує чималий попит на альтернативні види палива, а відповідно, і на його ціни на європейському та світовому ринках. Згідно з даними «Біопаливного порталу України», тільки в секторі з виробництва деревних пеллет, торік, кількість виробників збільшилася майже вдвічі. Таке ж зростання спостерігається і у підприємств, які виробляють пелети з соняшникового лушпиння та соломи, а також й твердопаливних деревних брикетів. Експорт з України твердого біопалива забезпечує близько 10 відсотків загальної потреби в даному продукті країн ЄС.

Одним з основних споживачів гранул, зроблених з деревних відходів, соломи та лушпиння соняшника, є Польща, яка купує порівняно недорогі українські пелети для використання їх ТЕС. І незважаючи на те, що компанії Польщі купують в Україні паливну продукцію за цінами нижчими, ніж пропонують за неї контрагенти інших країн, наприклад, Італії чи Бельгії, якраз польський ринок є переважніше українським виробникам з різних причин: це близька відстань, що, відповідно, скорочує транспортні витрати, це наявність вже добре відпрацьованих каналів поставки.

Незважаючи на те що в ЄС є постійний попит на твердопаливні брикети та пелети, виробники цієї продукції відчувають і суттєві труднощі. В попередньому році багато виробників змушені були покинути бізнес з виробництва пелет, це, як правило, дрібні та середні виробники, які не мали власної сировинної бази, а були змушені купувати сировину на ринку.

Також багато виробників зіткнулися з проблемою браку сировини. Наприклад, у сегменті з виробництва пелет з соняшникового лушпиння зіткнулися з повною монополізацією сировинного ресурсу: велика кількість маслоекстракційних підприємств, які забезпечують ринок лузгою, самі поступово почали переходити на використання для власних потреб відходів, які самі і виробляють. Такі підприємства на сьогоднішній день самі виробляють на продаж пелети, отримуючи при цьому чималий додатковий прибуток або ж спалюють свої відходи в модернізованих котельнях і отримують електроенергію і тепло, що дозволяє їм відмовитися від недешевого газу та збільшити енергоефективність. Відповідно ті з числа виробників пелет з лушпиння, які раніше купували сировину, тепер опинилися без сировинної бази.

Схожа ситуація спостерігається і в сегменті виробництва деревних брикетів і гранул. Виробники, які купують відходи лісопилок і деревообробних підприємств на ринку, стикаються з такою проблемою як відсутність сировини. Крім цього, паливним компаніям треба конкурувати за ринок сировини і з підприємствами, які виробляють ДСП і МДФ, і у яких є істотні переваги, вони забирають відходи деревообробки згідно контрактів до того, як вони вийдуть на ринок. В даному сегменті в останні роки триває витіснення дрібних компаній, які не мають власних сировинних ресурсів.

Проблемою для виробників є і зростаюча собівартість виробництва, яка пов'язана із збільшенням цін на сировину. Якщо відходи деревообробки, аграрних підприємств та маслоекстракційних заводів раніше викидалися, то на сьогоднішній день, вони самі використовують їх для власного розвитку бізнесу з вироблення твердого біопалива. Як результат, зараз у виграші ті підприємства, у яких біопаливний бізнес є додатковим з використанням власної сировинної бази.

Як стверджують експерти, Україна має величезний потенціал у виробництві пелет з соломи. Використання такої сировини зараз не є ще широко поширеним, оскільки відсутня техніка та обладнання для того, щоб правильно збирати солому з полів. Ту частину біомаси, яку не згодовують худобі, можуть використовувати як сировину для виробництва біопалива.
gefest-top


Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:



VIP-компанія дня: GEFEST-PROFI Рівне