В часи, коли багато країн почали використовувати відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) для покращення своєї енергетичної безпеки та зменшення тиску на довкілля, українцям теж треба «подивитися під ноги» - на нашій землі маємо надзвичайно багато видів біомаси та відходів, які потрібно використовувати – це наші ВДЕ.

Найбільш знайомим джерелом відновлювальної енергії є деревина, а саме відходи деревини: тирса, тріски, стружка, відходи фанери, обрізки, рейки, кора, гілки та обрізки дерев та кущів і т.п. Для багатьох підприємств деревопереробки – це постійні непродуктивні витрати, адже необхідно витрачати гроші на вивезення відходів з території. Недопустимим є відкрите спалювання деревних відходів на території підприємства – це попадає під санкції контролюючих органів.

Сучасні технології дозволяють перетворювати деревні відходи в джерело доходів. Для цього їх потрібно пресувати. Пресування вирішує дві проблеми: майже в 5 разів зменшує транспортні витрати за рахунок зменшення об’єму відходів і забирає з відходів воду. Отримується досконале паливо для котлів. При отриманні 1 тонни пелет чи брикетів «розчищається» місце від 7-8 кубометрів тирси.

biopaluvo-ukraine_1.jpg

Ще недавно всі відносили солому до відходів, але тепер є й інший підхід до неї – джерело енергії. При вирощуванні однієї тонни зерна отримують від 1,5 т (ячмінь) до 2,4 т (кукурудза) соломи. Частину соломи складують на полях, частину приорюють. Але є багато випадків спалювання на полях, що абсолютно недопустимо. Для транспортування, зберігання і наступного використання солому пресують в рулони або тюки.

Солома має багато варіантів використання, найбільш вигідно використовувати її у якості палива. Солома звичайно має відносно низьку відносну вологість (не більше 25%) і достатньо високу теплоту згорання: пшенична солома має 17-18 МДж/кг, рапсова 16-17 МДж/кг, кукурудзяна біля 18 МДж/кг.

Гранули соломи є ефективним, а головне дешевим паливом, яке можна використовувати для сушки зерна, опалення приміщень. При спалювання однієї тонни соломи виділяється біля 3 МВт теплової енергії, а це означає заміну 333 кубометрів газу. За підрахунками українських с/г підприємств, собівартість однієї тонни тюкованої соломи складає 200-250 грн (2014 рік). Солома добре гранулюється і брикетується. В пресованому вигляді може подаватися в котли з автоматичною подачею.

biopaluvo-ukraine_6.jpg

При отриманні насіння соняшника, рису чи гречки отримують лушпиння, яке стало сировиною для твердого біопалива – гранул та брикетів. В Україні такі можливості мають на олійних заводах, яких є кілька десятків великої потужності та понад 500 малих виробництв. В південних районах країни доцільно виготовляти пелети і брикети з лушпиння, які можна перевозити на більші відстані для продажу електростанціям.

biopaluvo-ukraine_11.jpg

Гній і послід – це практично основна продукція тваринництва і птахівництва. І це не помилка, адже щоденно гній і послід утворюються у гігантських кількостях. Для прикладу, середня птахофабрика виробляє біля 150-200 тонн посліду щодобово, приблизно стільки ж, скільки і товарного м’яса. Утилізація гною і посліду стає актуальною пролемою птахофабрик і тваринницьких комплексів.

При переварюванні рослин і зерна тваринами і птахами, не всі елементи рослин засвоюються – частина попадає в гній або послід. Це перетворює відходи в добриво. Але пряме використання посліду (гною) у якості добрива неможливе. Головною причиною є те, що в гної і посліді є шкідлива (патогенна) мікрофлора. Птахофабрикам і тваринницьким комплексам потрібна високоефективна технологія прискореної ферментації курячого посліду (гною) і відходів виробництва для отримання компосту, а в подальшому й гранульованого органічного добрива або твердого біопалива.

biopaluvo-ukraine_2.jpg

Торф – це дуже великі доходи, які лежать у нас під ногами. Світові поклади торфу займають 3% суші, а третина з них має промислове значення.. Торф є екологічно безпечним відносно простим в добуванні, а головне – відновлювальним природним ресурсом. Містить він 50-60% вуглецю. Теплота спалювання (максимальна) – 24 МДж/кг. З початком масового використання автоматизованих котлів, які працюють на паливних гранулах і брикетах, ростом цін на газ, використання торфу як місцевого палива стає особливо актуальним. Існує технологія надтонкого подрібнювання торфу з одночасним сушінням, що відкриває перед торфопереробниками абсолютно нові можливості.

biopaluvo-ukraine_7.jpg

Тростина – це багатолітня трав’яниста рослина з сімейства злаків. Біля річок та озер можна бачити кілометрові зарослі (до 4 м) рослин з сіровато-зеленим листям – їх часто називають плавнями. Врожайність зеленої маси тростини до 20 тонн з гектару. В біомасі тростини високий вміст вологи (50%), але після повітряної сушки, а також завдяки збиранню в зимовий час рівень вологи знижується до 20-30%. Це вже сприяє виробництву гранул і брикетів з мінімальними затратами енергії на сушіння. Високий рівень лігнину в тростині – полімеру, який є природним «клеючим» матеріалом, покращує фізичні параметри паливних гранул та брикетів. Тростина має високу теплотворну здатність. Затрати на вирощування тростини є мінімальними (або зовсім відсутні). Потрібні тільки затрати на збирання (заготовку). Врожай можна збирати щорічно, при цьому зарослі тростини мають стійку тенденцію до розростання. Через наявність кремнію, тростина є складною при подрібненні та пресуванні, а також при спалюванні. Тут потрібні відповідні технології.

biopaluvo-ukraine_12.jpg

Трава – це зелена маса, яка в основному використовується у вигляді корму для тварин. Є економічно вигідним виробництво гранульованої трав’яної муки – біля 60 євро/тона, а вартість продажу – понад 100 євро.

biopaluvo-ukraine_3.jpg

Сапропель – це перегнилі  залишки рослинного і тваринного походження на дні боліт, озер які мають велику кількість органічних речовин у в’язкому стані. Подібно до торфу сапропель є хорошим добривом. Європейські країни мають щорічну потребу в 7 мільйонах тонн цієї сировини. Сушка і гранулювання сапропелю може стати рентабельним бізнесом Для перевезення на великі відстані його потрібно висушувати і гранулювати.

biopaluvo-ukraine_8.jpg

Лігнин – це полімерний матеріал, який міститься в оболонці рослинної клітки. Лігнин зв’язує молекули целлози між собою, перетворюючи рослинні тканини в тверді, здеревенілі. Отримують його при виробництві целюлози і при гідролізі. Деревина листяних порід має 20-30% лігнину, хвойних – до 50%. Найбільш можливим на сьогодні способом використання лігнину є застосування його у якості беззольного твердого палива. Лігнин чудово гранулюється і брикетується. Теплота спалювання в 1,5 рази вища від целюлози. Ціна лігнину є низькою (тільки витрати на збирання та транспортування), а виробництво паливних пелет і брикетів з лігнину є високорентабельним бізнесом.

biopaluvo-ukraine_13.jpg

Макуха – побічний продукт, який утворюється при виробництві олії. Це спресоване насіння рослин без витисненої з них олії. В цьому виробництві є шрот – отримується після пресування і екстракції олії при цьому в ньому залишається до 1,5-2% олії. Макуха і шрот використовуються при готуванні комбікормів, а для можливості тривалого зберігання треба використовувати обладнання для сушіння і гранулювання.

biopaluvo-ukraine_4.jpg

Буряковий жом – це побічний процес виробництва цукру, коли за короткий період утворюються десятки і тисячі тонн жому. Використати його для згодовування в повному обсязі неможливо – можна консервувати або утилізувати. Жом є чудовою сировиною для роботи біогазової установки.

biopaluvo-ukraine_9.jpg

Барда (спиртова, післяспиртова) – це побічний продук виробництва спирту, причому на 1 літр спирту приходиться 10-15 літрів барди (містить 5-10% сухих решток). Після зневоднення в спеціальних сепараторах до вологсті 50-60% її можна використовувати у якості корму, а при вологості 10% - можна пресувати в гранули.

biopaluvo-ukraine_14.jpg

Пивна дробина – відходи пивоваріння. На одній середній пивоварні утворюється щорічно до 35 тисяч тонн цих відходів, а всього в Україні таких заводів біля 150. Цей продукт теж є сировиною для біогазу.

biopaluvo-ukraine_5.jpg

Костриця льону і конопель складається в основному з целюлози (45-58%), лігнину (21-29%) і пентозанів (23-26%). Костриця має можливість використовуватись у вигляді будівельних та теплоізоляційних матеріалів.

biopaluvo-ukraine_10.jpg

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики: