Зміст:

1. Класифікація
  • Послідовна і променева розводки
  • Однотрубні і двотрубні схеми
  • Тупикові і попутні схеми
  • Верхній і нижній розлив
  • Природна і примусова циркуляція
2. Устаткування
  • Котел
  • Труби
  • Опалювальні прилади
  • Безпека
3. Висновок

За якими ознаками можуть відрізнятися схеми водяного опалення? Як може бути реалізовано опалення багатоквартирного або приватного будинку? З яких елементів воно складається? Давайте постараємося розібратися.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_1.png
Зазвичай у полі зору лише опалювальні прилади. Сьогодні ми постараємося з'ясувати, що ховається, так би мовити, за лаштунками.
gefest-top

КЛАСИФІКАЦІЯ

Почнемо з огляду властивостей, якими розрізняються різні схеми.

ПОСЛІДОВНА І ПРОМЕНЕВА РОЗВОДКИ

У першому випадку радіатори монтуються до загального трубопроводу. Послідовна розводка не означає, що кожен радіатор розриває основний розлив. Навпаки – дуже часто між його врізками монтується байпас, що дозволяє регулювати температурний режим опалювального приладу незалежно від інших.

Важливо: при установці будь-якої дроселюючої арматури байпас обов'язковий. В іншому випадку ми станемо регулювати прохідність не підводки радіатора, а всього контура.

Променева (колекторна) розводка означає, що на подавальному і зворотному трубопроводі монтуються гребінки з дроселями або вентилями, від яких теплоносій розводиться парою підводок до кожного опалювального приладу. Недолік такого рішення очевидний: витрата труби багаторазово збільшується.

Чому тоді променева система опалення (розводка) настільки популярна?

  • Управління температурним режимом робиться дуже зручним. З однієї точки власник будинку або квартири може регулювати тепловіддачу кожного радіатора.
  • Кожна пара ведучих від колектора труб обслуговує тільки один опалювальний прилад. Раз так – можна обійтися меншим діаметром труби, який, у свою чергу, дозволяє укласти підводку в стяжку або простір між лагами чорнової підлоги. Труби не будуть залишатися у полі зору і псувати дизайн приміщення.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_2.jpg
На фото – колектор опалення

ОДНОТРУБНІ І ДВОТРУБНІ СХЕМИ

Різницю між ними легше пояснити на прикладах.

Типова однотрубна система опалення – Ленінградка, проста розводка, що представляє собою прокладене по периметру будинку кільце розливу. Опалювальні прилади розривають його або, що правильніше, підключаються паралельно.

Що дає така реалізація опалення?

  • Дешевизну. Зрозуміло, що одна труба обійдеться дешевше двох.
  • Виняткову відмовостійкість. Поки теплоносій циркулює в контурі – зупинка його руху в окремому опалювальному приладі і його розморожування неможливі в принципі.

Ціна цих якостей – великий розкид температур на радіаторах, максимально близьких до джерела тепла і віддалених від нього. Втім, тепловіддачу легко вирівняти дроселями або варіюванням кількості секцій у батарей. Крім того, контур повинен бути нерозривним: двері або панорамне вікно доведеться обводити розливом знизу або зверху.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_3.png
Варіанти горизонтальної однотрубної схеми

У разі двотрубного опалення ми прокладаємо два незалежних розливи – подавальний і поворотний. Кожен радіатор представляє собою перемичку між ними.

Важливо: балансування двотрубного опалення дроселями обов'язкове. Інакше весь обсяг теплоносія піде через ближні опалювальні прилади; дальні можуть бути розморожені. Прецеденти були.

ТУПИКОВІ І ПОПУТНІ СХЕМИ

У тупиковій розводці подавальний розлив досягає далекої точки контуру, після чого теплоносій повертається до вихідної точки по обратці, рухаючись в протилежному первісному напрямку.

Проте в тому випадку, якщо опалювальний контур опоясує по периметру весь будинок або квартиру, теплоносій може повернути у вихідну точку і продовжити рух в тому ж напрямку. У цьому випадку схема називається попутною.

Зрозуміло, підрозділ за цією ознакою можливий тільки у двотрубних схем.

ВЕРХНІЙ І НИЖНІЙ РОЗЛИВ

Типова для п'ятиповерхівок радянської споруди схема – коли в двотрубній системі опалення обидва розливи розташовані внизу, у підвалі. Кожна пара сполучених на верхньому поверсі стояків служить перемичкою між ними. Це так званий нижній розлив.

Нюанс: під розливом у професіоналів розуміється і напрямок руху теплоносія, і труба, по якій він рухається до стояків.

У будинках з верхнім розливом подавальний трубопровід винесено на горище. Перемичкою між подавальним і зворотним трубопроводами служить КОЖЕН стояк.

Яка схема краще? Важко сказати однозначно.

  • При нижньому розливі вся запірна арматура і різьбові з'єднання знаходяться в підвалі. Витоки не затоплять квартири.
  • З іншого боку, запуск циркуляції в опалювальній системі ускладнюється багаторазово. Адже заповітрюються перемички між парними стояками; а вони знаходяться в квартирах, доступ у які часто проблематичний.

У разі верхнього розливу всі повітряні пробки витісняються в трубопроводі, що знаходиться у верхній точці, який подає розширювальний бак, звідки повітря стравлюється через вентиль або автоматичний повітровідводчик.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_4.jpg
Одна зі схем верхнього розливу

ПРИРОДНА І ПРИМУСОВА ЦИРКУЛЯЦІЯ

Давайте уявимо собі якийсь замкнутий об'єм, заповнений водою. А тепер помістимо в нього нагрівальний елемент будь-якого типу. Що станеться з рідиною?

Нагрівшись, вода в повній відповідності з законами фізики розшириться, зменшить свою щільність. Після чого буде витіснена оточуючими її більш холодними і щільними масами у верхню частину посудини.

Саме цей ефект лежить в основі роботи гравітаційної системи опалення. Як вона влаштована?

  • Після котла розлив підіймається вертикально вгору, формуючи розгінний колектор. У його верхній точці монтується повітровідвідник (у разі відкритої системи без надлишкового тиску – розширювальний бак відкритого типу).
  • Інша частина контуру проходить з невеликим постійним ухилом по контуру будинку. Остигла вода проробляє шлях через розлив самопливом, віддаючи тепло опалювальних приладів. Досягнувши котла, вона повторно нагрівається – і далі по колу.

Така схема відмовостійка і енергонезалежна, проте має ряд недоліків:

  • Напір в гравітаційній схемі невеликий, і для забезпечення циркуляції доводиться мінімізувати гідравлічний опір розливу, завищуючи його діаметр. Це означає великі витрати і ... будь ласка, придумайте самі антонім до слова «естетика».
  • Прокладена не за рівнем, а з ухилом труба теж не додає вишуканості дизайну приміщення.
  • Нарешті, система з природною циркуляцією прогріває будинок досить довго і після прогрівання має великий розкид температур на початку і в кінці контуру.

Примусову циркуляцію в автономних схемах забезпечує малопотужний циркуляційний насос. У підключених до центрального опалення будинках він не потрібен: перепад тиску між подавальним і зворотним трубопроводами теплотраси зазвичай складає не менше 2 кгс/см2.

Цікаве рішення – схема, побудована як гравітаційна, але з врізаним в неї насосом. Причому останній не розриває основний контур, а врізається паралельно йому. Між врізками розлив забезпечується вентилем або зворотним клапаном (виключно кульковим, що володіє мінімальним гідравлічним опором і не вимагає великого перепаду для спрацьовування).
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_5.jpg
Можлива робота і з примусовою, і з природною циркуляцією

Запропонована схема здатна працювати в двох режимах:

  • За наявності електроенергії насос забезпечує швидкий і рівномірний прогрів всіх опалювальних приладів. При цьому байпас закритий (вентилем або зворотним клапаном, що спрацював).
  • Без електрики відкривається байпас, після чого система продовжує працювати вже з природною циркуляцією.

Така реалізація дозволить вам обігріти свій будинок і не боятися відмови опалювального обладнання через відсутність енергопостачання.

УСТАТКУВАННЯ

Отже, ми збираємося своїми руками змонтувати водяне опалення. Які основні елементи включатиме наша схема?

КОТЕЛ

Найбільш дешеві в експлуатації побутові газові котли опалення.

Котли можуть бути енергозалежними (з електронним підпалом) і незалежними (використовують п’єзорозпалювач і пілотний пальник). Перші помітно більш економічні – запальний пальник витрачає до 20% загальної кількості газу.

На другому місці за економічністю – твердопаливні котли. Вугілля і дрова будуть прекрасним рішенням там, де немає магістрального газу. Проте використання твердого палива передбачає часті завантаження: в добу вам доведеться розтоплювати котел як мінімум двічі.

Є, втім, ряд способів вирішити цю проблему.

  • Газогенераторні твердопаливні котли розбивають процес спалювання палива на два етапи. Спочатку воно тліє при обмеженому доступі повітря, утворюючи горючий піролізний газ; потім цей газ допалюється у власній топці. Газогенераторний котел здатний працювати на одній закладці не 2-5, а 8-12 годин.
  • Пристрої верхнього горіння використовують тління тонкого верхнього шару вугілля або дров. На вугіллі котел може пропрацювати до 5 діб без обслуговування і чистки.
  • Просте і універсальне рішення – використання теплоакумулятора (теплоізольованої ємності об'ємом 300-2000 літрів). Працюючи на повній потужності, котел після розтоплення нагріває воду в баку. Наступні кілька годин накопичена теплова енергія поступово віддається опалювальним приладам.

Нарешті, солярові та електричні котли мало відрізняються за витратами на опалення. Вони забезпечують максимальну вартість кіловат-годин тепла. Крім того, не скрізь можна забезпечити потрібну для опалення електрикою потужність.

ТРУБИ

Їх вибір визначається тим, чи йде мова про центральне чи автономне опалення.

Оптимальний матеріал для ЦО – це сталеві труби декількох типів.

  • Чорна сталь дешева, проте схильна до корозії. Крім того, сталеві стояки і підводки вимагають великих витрат часу і сил на монтаж. З'єднання найчастіше виконуються зварюванням.
  • Оцинкована сталь захищена цинковим шаром від корозії; збирати підводку з оцинковки буде правильним тільки на різьбах. Зварювання порушує захисне покриття, у тому числі всередині труби.
  • Нарешті, прекрасний матеріал – гофрована нержавіюча сталь. Труби з'єднуються компресійними фітингами з силіконовими ущільнювачами і легко гнуться.

Чому саме сталь? Тому, що в системі ЦО ви не захищені від перевищення розрахункової температури і гідроударів. Краще переплатити при монтажі опалення, а не при усуненні наслідків прориву брудного окропу.

А ось автономне опалення передбачає, що всі параметри постійні та підконтрольні вам. Звідси і вибір матеріалів:

  • Металопластик з прес-фітингами.

Важливо: компресійні фітинги з накидними гайками на опаленні та гарячій воді краще не застосовувати. Після декількох циклів нагрівання та охолодження вони починають текти.

  • Поліпропілен. Бажано – армований: армування не тільки збільшує міцність труби на розрив, але і зменшує її теплове розширення.
  • Зшитий поліетилен. Крім міцності, ці труби володіють ще однією перевагою: вони гнучкі і поставляються в бухтах довжиною до 500 метрів, що корисно при променевій розводці з укладанням труб в стяжку.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_6.jpg
Так з'єднуються труби із зшитого поліетилену

ОПАЛЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ

І тут варто розділити центральне та автономне опалення.

У системах ЦО краще застосовувати сталеві трубчасті радіатори, сталеві конвектори та біметалеві радіатори. Алюміній небажаний.

Причому не тільки з точки зору міцності: інструкція із застосування алюмінієвих радіаторів особливо обумовлює здатність цього металу до прискореного руйнування в поєднанні з мідним водопроводом. Метали утворюють гальванічну пару.

Оскільки ви не можете знати, з чого зроблені підводки у сусідів – краще не ризикувати.

А ось для автономного опалення алюмінієві радіатори беззастережно є кращим вибором.

БЕЗПЕКА

Її забезпечують:

  • Розширювальний бак. Він вміщує надлишок теплоносія при його розширенні, супутньому нагріванні.
  • Запобіжний клапан – додаткова страховка від переповнення контуру. Клапан спрацьовує і скидає надлишок теплоносія, коли його тиск досягає заданого порогового значення.
  • Манометр або термоманометр встановлюються для візуального контролю параметрів.
  • Автоматичний повітровідвідник або ручний повітровідвідник монтуються у верхніх точках контурів і в повітряних кишенях.
shema_vodyanogo_opalennya_varianti_realizacii_ta_osnovni_elementi_7.gif
Схема монтажу групи безпеки

ВИСНОВОК

Як зазвичай, деяку кількість додаткової інформації про застосовувані схеми опалення та опалювальне обладнання ви знайдете в прикріпленому до статті відео.

Найтепліших зим!










 

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф




Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте послугу "Фото-каталог"

Замовити!
База компаній