Кластери формуються на основі таких принципів: концентрація підприємств і організацій; наявність стійких взаємозв’язків між ними; підвищення конкурентоспроможності об’єднання. Також відмінною рисою кластерів є те, що взаємодія і вирішення економічних інтересів учасників кластера здійснюється шляхом обґрунтованої кооперації та спеціалізації виробництва.
Виробничо-біоенергетичний кластер – це суб’єкт економічних відносин, який виступає у вигляді територіального утворення, включає стійку взаємодію відносин між підприємствами, організаціями, держаними органами влади та іншими учасниками, задіяними у формуванні та розвитку даного кластеру, і в результаті такої взаємодії досягається максимальна ефективність реалізації проектів регіонального тепло- та електрозабезпечення з використанням біопалива.
Суб’єкти взаємодії виробничо-енергетичного кластеру:
Замовник проекту, розробник проекту, фінансово-кредитні установи, інвестиційні структури, державні органи влади (Держгеокадастр, НКРЕКП, Держлісагенство, органи місцевої влади та ін.), виробники обладнання для виробництва біопалива, логістичні компанії.
Перевагами запровадження виробничо-біоенергетичного кластеру є:
- Скорочення споживання газу/нафти;
- Скорочення викидів СО2 відповідно до взятих Україною зобов'язанням в рамках Європейського енергетичного співтовариства;
- Розвиток ринку відновлюваної енергетики, що відповідає Національному плану дій з ВДЕ до 2020 року;
- Зростання інвестицій в енергетичний сектор України;
- Розвиток регіонів України, особливо депресивних лісових регіонів;
- Створення нових робочих місць;
- Нарощування генерації теплової та електроенергії з відновлюваних джерелах енергії
- Розвиток суміжних й обслуговуючих галузей (будівництво, лісництво, логістика) та ін.
Впровадження виробничо-біоенергетичного кластеру передбачає наступні етапи:
Організаційний етап
- Підготовка та узгодження проекту.
- Отримання дозволів та погоджень.
- Узгодження обсягів сировини для кластера.
- Реєстрація інвестицій по отриманню суб'єктами господарювання державної підтримки, передбаченої законодавством України, для реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки
Перший етап.
- Оформлення земельної ділянки.
- Проведення тендерів.
- Закупівля, доставка, митне очищення обладнання.
- Отримання ліцензій та дозволів для другого етапу.
- Будівництво будівель і споруд, будівництво доріг, монтаж обладнання, виготовлення оснастки. Підбір персоналу. Запуск першої черги виробництва. Дослідно-промислова експлуатація обладнання.
- Введення в експлуатацію першої черги.
Другий етап.
- Налаштування режимів роботи обладнання першої черги. Навчання персоналу. Вихід на проектну потужність. Перехід на двозмінну роботу.
- Закупівля, доставка, митне очищення, інсталяція обладнання. Підключення до електричних і теплових мереж.
- Отримання зеленого тарифу на продаж ЕЕ.
Третій етап.
Моніторинг та контроль діяльності кластеру.
Ефективність виробничо-біоенергетичного кластеру складається з сумарного значення економічних ефектів, отриманих кожним задіяним суб’єктом на кожному етапі розробки та впровадження кластеру (економічний ефект для виробників обладнання/послуг, економічний ефект від інвестування в галузь ВДЕ, економічний ефект для України від зростання державних надходжень, соціально-економічний ефект, економічний ефект розвитку регіонів, інфраструктури та ін.)
Сьогодні в Україні існують приклади впровадження проектів БІО-ТЕЦ/ТЕС за рахунок іноземних інвестицій, які генерують теплову- та електроенергію з біопалива шляхом спалювання соломи, тріски або дров, проте такі проекти не створюють синергетичного ефекту кластеру.
Крім того, за відсутності стратегічного планування та управління такими об’єктами в процесі їх експлуатації виявляються певні недоліки, а саме: некоректний підбір обладнання, що призводить до його несправності в процесі спалювання місцевих видів альтернативного палива; перезапас сировини (соломи/дров), що призводить до її псування та відсутності місць її складування (БІО-ТЕЦ у м. Миргороді (проект Американського агенства з міжнародного розвитку USAID «Місцеві альтернативні енергетичні рішення в місті Миргороді»); ТЕС на дровах м. Глухів) та ін.
Для дотримання енергетичних зобов’язань України, необхідно впровадження виробничо-біоенергетичних кластерів по регіонах України.
Асоціацією "Український Пелетний Союз" розроблено та розпочато реалізацію пілотного проекту «Деревообробний кластер: Деревообробний комплекс - Пелетний цех - ТЕЦ - в м. Коростень», реалізація якого дозволяє ефективно управляти всіма видами технологічних процесів на всіх етапах переробки деревини: від заготівлі деревини в лісі до виробництва готових виробів, а також електричної та теплової енергії.
Основні види готової продукції виробничо-біоенергетичного кластеру:
- Суха дошка обрізна хвойних і листяних порід;
- Заготовка для тари;
- Пелети (паливні гранули);
- Електроенергія;
- Теплова енергія.
Готова продукція буде експортуватись та реалізовуватись на внутрішньому ринку. Суха дошка – 60% експорту та 40% внутрішній ринок, пелети ̶ 30% експорт і 70% внутрішній ринок.
Теплова енергія буде використовуватись для технологічних потреб, а також для постачання споживачам.
Електрична енергія буде реалізовуватись за «зеленим тарифом» в енергоринок України.
Окупність проектів при використанні інвестиційних і кредитних коштів, з виплатою відсотків по кредиту в розмірі 17% річних та з урахуванням припущень, викладених нижче, становить 12 - 15 кварталів з моменту початку інвестицій, що нижче середньої окупності по галузі.
Кластери мають велике соціально-економічне значення для розвитку місцевих громад. В середньому, передбачається створення понад 100 нових робочих місць для кожного проекту. З огляду на завантаження підрядників і постачальників, загальна кількість нових робочих місць складе більше 150.
Після виходу на проектну потужність і після стабілізації збуту продукції, коли підприємство займе власну нішу в ринку, можлива капіталізація бізнесу може скласти від 6 до 9 млн. євро.
Комплексна переробка деревини з виробництвом сухої дошки і твердого біопалива, а також виробництвом теплової та електричної енергії ̶ перспективний напрям бізнесу. Дана продукція актуальна, відповідає попиту на екологічно чисті, натуральні вироби та попит на неї зростатиме, як за рахунок європейських споживачів, так і за рахунок зростання споживання в Україні. Забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією на місцевому рівні є одним з найважливіших заходів політики децентралізації та розвитку місцевих громад.
Запропонована модель кластеру дозволяє змінювати налаштування виробництва, що дає можливість без додаткових капітальних вкладень гнучко реагувати на запити ринку, виконувати спеціалізовані замовлення.